Київ, готель Хаятт
6 травня 2021 року
ЗАПИТАННЯ: Пане секретар, ви приїхали до України після нещодавнього загострення на Донбасі й накопичення величезної кількості російської зброї біля наших кордонів. Частково Росія її відвела, але заспокоюватися не варто. На яку підтримку Вашингтона може розраховувати Київ у цій ситуації?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Одна з причин, чому я тут, згідно із вказівкою Президента Байдена, – це зробити чітку заяву, що Сполучені Штати підтримують незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Я тут, щоб сказати українцям: ми підтримуємо вас. І у рамках цього ми й надалі будемо надавати безпекову підтримку, необхідні консультації, заради того, щоб Україна змогла захистити себе сама.
Мушу сказати, ми дуже захоплені тим, як Україна показала силу перед лицем російської агресії та провокацій, коли на кордонах сконцентрувалася найбільша кількість військ з часу первісного вторгнення Росії у 2014 році. Ми були стурбовані, уважно стежили за ситуацією і робили усе можливе, щоб наша допомога і підтримка сприяли готовності України себе захистити в разі потреби.
ЗАПИТАННЯ: Чи можливо розцінювати ваш візит як “звірку годинників” перед можливою зустріччю Джо Байдена і Володимира Путіна?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Перш за все, хочу наголосити те, що сказав президент Байден Володимиру Зеленському — а ви знаєте, Байден давно займається Україною і підтримує партнерство між нашими країнами – ми ніколи не будемо робити нічого щодо вас без вас. І це, звісно, стосується усіх переговорів із Росією. Те, чому я приїхав сьогодні – щоб поділитися нашим аналізом і оцінкою ситуації, а також почути наших партнерів-українців, якою вони її бачать.
ЗАПИТАННЯ: Після загострення на Сході в Україні знову активізувалися дискусії щодо можливості вступу до НАТО. Наскільки це реально сьогодні?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Ми чітко заявляли: двері НАТО відчинені для України. НАТО оголосило про таке зобов’язання ще у 2008 році в Бухаресті. Те, що ми бачимо зараз Україна і бачили у попередні роки – це те, що Україна все тісніше співпрацює з натівськими програмами та найголовніше проводить необхідні реформи та інвестиції, розвиває необхідні навички — оскільки кожна країна, яка сподівається вступити до НАТО, повинна розуміти, що вона має відповідати потрібним стандартам і бути готовою збільшити безпековий потенціал Альянсу. НАТО продовжує тісно працювати з Україною, в тому числі за щорічною програмою, що є дуже важливою
ЗАПИТАННЯ: З перших днів роботи стало зрозуміло, що адміністрація Байдена проводитиме жорстку політику щодо Росії, санкції щодо Північного потоку-2 та справи Олексія Навального тому підтвердження. Як загалом це може вплинути на ситуацію в Україні?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Направду, ми б віддали перевагу стабільним і передбачуваним відносинам з Росією: те саме казав Байден Путіну, коли вони говорили телефоном. Однак якщо Росія продовжить агресивні дії проти України чи іншої держави, що зачіпає і наші інтереси, ми будемо відповідати – не заради того, щоб підняти ескалацію чи увійти в конфлікт, а тому, що не можемо дозволити, щоб російська агресія та її зухвалі дії залишилися без відповіді та продовжувалися безкарно. Рішення за Путіним. Він і Росія своїми діями можуть почати рух до стабільніших і передбачуваніших відносин. Частиною цього, я сподіваюся, могла б бути реальна і змістовна робота з Україною задля припинення окупації і відновлення українського суверенітету та контролю за кордоном. Насправді – від Путіна і Росії залежить, який курс вони виберуть.
ЗАПИТАННЯ: Боротьба з корупцією, судова реформа, прозорість та відкритість державних процесів – відомий перелік вимог до Києва з боку Вашингтона. Як ви оцінюєте якість і темпи реформ в Україні?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Україна стикається з двома загрозами — зовнішньою (російська агресія) і внутрішньою (корупція, олігархи, які ставлять свої інтереси вище інтересів українського народу). Росія використовує і цю внутрішню агресію також. Я впевнений, що українці дуже зацікавлені в реформах та сильних державних інституціях, їхній прозорості та незалежності, у тому щоб вони могли виконувати свою роботу., як слід. Йдеться про Антикорупційне бюро, діяльність суддів і наглядові ради державних компаній.
Був серйозний прогрес, зокрема ухвалення законів щодо змін депутатської недоторканості, щодо запобігання незаконному збагаченню, земельна реформа. Це позитив. Але, звісно, потрібно більше прогресу щодо корпоративного управління юридичної реформи та незалежності Антикорупційного бюро. Це насамперед потрібно українцям, вони тільки виграють від цих реформ. Це забезпечить, що саме народ буде сувереном, а не якісь зовнішні чи приватні внутрішні сили. Міжнародна спільнота, інші країни хочуть співпрацювати з Україною, інвестувати тут, але мають бути впевнені, що тут сприятливий клімат для такої співпраці й таких інвестицій.
Отож, у нас були гарні діалоги з президентом Зеленським, з прем’єр-міністром, з провідними депутатами Верховної Ради стосовно програми реформ. І ми рішуче підтримуємо зусилля України зробити більше і просунути реформи вперед.
ЗАПИТАННЯ: У контексті реформ, остання зміна керівництва Нафтогазу і порушення при цьому принципів корпоративного управління, можуть, на Вашу думку, вплинути на інвестиційний клімат, співпрацю з МВФ і загалом економічну стабільність в Україні?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Насправді це поганий сигнал і потенційна шкода міжнародному іміджу України.
Мені здається, уряд це розуміє і рухатиметься вперед у стосунку корпоративного управління Нафтогазом та іншими великими державними підприємствами. Воно повинно бути прозорим, незалежним і обов’язково служити інтересам українців.
ЗАПИТАННЯ: Цього року 80-ті роковини трагедії в Бабиному Яру. Тема Голокосту для адміністрації Байдена дуже важлива. Чи можна очікувати на вшанування цих роковин у Києві когось із Вашингтона?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Це може статися з великою вірогідністю. Поема Євтушенка «Бабин Яр» — потужна річ і багато американців її знають.
Я переконаний, дуже важливо, аби людство не забуло про ті сторінки історії, щоб вони нагадували й про наше нинішнє зобов’язання захищати права усіх людей.
ЗАПИТАННЯ: Я знаю про ваше українське коріння. Що розповідали про це у вашій родині?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Мій прадідусь і дідусь народилися в Україні. Прадідуся я не застав. Дідусь прожив тут до шести чи семи років, поки не переїхав з родиною в США, десь на зламі позаминулого і минулого століть. Він був надто маленьким, аби щось пам’ятати, але про те, що наше коріння саме звідси, мені звичайно розповідав.
ЗАПИТАННЯ: Дуже дякую, пане Державний секретар
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: І я дякую.
ЗАПИТАННЯ: Дякуємо і вітаємо в Києві.
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Велике спасибі.
