Київ, готель Хайят
6 травня 2021 року
ЗАПИТАННЯ: Дуже дякую, пане Державний секретар.
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Приємно порозмовляти з вами.
ЗАПИТАННЯ: Дякую, що Ви тут. Перш за все, Володимир Путін заявив, що відведе сили. Він цього не зробив. Представники США заявляють, що на кордоні все ще перебуває 80 000 військових; він залишив свої танки та артилерію, що продовжує загрожувати Україні. Що Ви маєте повідомити Володимиру Путіна?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Ну, Андреа, я тут, в Україні, з посланням до українського народу та наших українських партнерів. І великою частиною цього послання є наша відданість підтримці незалежності України, її територіальної цілісності, суверенітету. Ми виступаємо за них, у тому числі проти будь-якої агресії з боку Росії. А також я привіз потужний сигнал, що ми підтримуємо їху їх зусиллях досягти поступу у реформуванні своєї демократії, в її посиленні, в тому, щоб насправді мати уряд, який служить українському народові.
Ось що я маю повідомити.. Президент Байден хотів, щоб я приїхав сюди якомога швидше, щоб передати це рішуче повідомлення. Кілька тижнів тому він уже мав дуже гарну розмову з президентом Зеленським телефоном, але зараз ми сюди прибули особисто і передаємо те саме повідомлення.
ЗАПИТАННЯ: Однак щодо військової загрози – США захищатимуть Україну, якщо Володимир Путін вторгнеться?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Що ми бачили, Андреа, це те, що на українському кордоні відбулося масове скупчення сил – біля кордону було розгорнуто більше російських сил, ніж у будь-який час з 2014 року, коли Росія вторглася, захопила Крим та частини східної України на Донбасі. Деякі з цих сил відтягнулися, але значні сили залишаються. Частина важкої техніки була відведена назад, але інша важка техніка залишається, і вони можуть досить швидко усе повернути. Ми чітко заявляємо про своє зобов’язання допомогти Україні захиститися за шляхом безпекової допомоги, шляхом консультацій; інші союзники й партнери роблять те саме; а також ми чітко заявляємо, як і після подій 2014 року, що міжнародне співтовариство рішуче проти будь-якої російської агресії, зухвалих вчинків щодо України. Внаслідок тих дій проти Росії було запроваджено санкції, які у дії вже давно. І я сподіваюся, що ми більше подібних дій не побачимо.
ЗАПИТАННЯ: Ви також зазначили, що корупція є загрозою національній безпеці України. Проте перед вашим прибуттям уряд звільнив главу державної газової компанії. Хіба це не свідчить про те, що Україна не довела, що може реформуватись?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Ну, це свого роду зворотні сторони однієї медалі. Україна має агресію ззовні, з боку Росії, а всередині має корупцію, яка потенційно з’їдає її демократію, має олігархів, які просувають власні інтереси замість інтересів українського народу. І ось ми провели детальні розмови з нашими українськими колегами щодо зусиль, яких вони докладають до реформ. Вони зробили кілька хороших кроків, але є й інші сфери, де необхідний реальний прогрес, і вони визнають це. Корпоративне управління – одна з них. Так само як і потреба реформування судової влади. Так само як і утвердження незалежного органу з боротьби проти корупції, що ми допомогли створити ще в 2015 році.
Усі ці речі є життєво важливими, але причина, через яку вони життєво важливі, полягає в тому, що таким чином ви переконуєтесь, що уряд насправді виконує завдання для людей, а не для якихось особливих інтересів, а також тому, що корупція – це інструмент, яким Росія намагається руйнувати український суверенітет зсередини.
ЗАПИТАННЯ: США під великим тиском усього світу вирішили відмовитись від патентів на вакцини, щоб спробувати покращити доступ до вакцин у менш розвинених країнах. Чи є у вас занепокоєння щодо цього? Як зазначають критики, це вплине на ланцюги постачання і на те, що ми самі можемо зіткнутися з нестачею у самих США.
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Андреа, ми хотіли, в першу чергу, забезпечити, що зможемо вакцинувати американський народ. І як ви знаєте, ми досягли значного прогресу в цьому напрямку. Але ми також знаємо, що ніхто з нас не буде в повній безпеці, поки у безпеці не опиняться – тобто в усьому світі ми повинні мати якомога більше щеплених людей. І ось чому: якщо вірус де-небудь розмножується, він може мутувати, а якщо мутує у новий варіант, він може повернутися сюди і вразити нас навіть після того, як люди будуть вакциновані. Отже, ми мусимо випереджати це, і ми повинні випереджати це по всьому світу.
Ось чому ми схиляємось до того, щоб розглянути все, що ми можемо зробити, щоб стали доступними всі надлишкові вакцини, які у нас є. Президент виступив з оголошенням про вакцини AstraZeneca, які ми не використовуємо, і які ми почнемо робити доступними. І відмова від патенту також є одним із можливих засобів збільшення виробництва та доступу до вакцин. Ми розглядаємо й інші речі.
Але головне, ми повинні це пришвидшити. На поточній траєкторії, якщо ми не зробимо більше, якщо весь світ не зробить більше, світ не буде вакцинований аж до 2024 року. Ми можемо пришвидшити це і зробити це, я думаю, за значно коротший час. І якщо ми це зробимо, нам усім буде краще.
ЗАПИТАННЯ. Ви казали, що Китай поводиться агресивніше, ніж будь-коли раніше, як вдома, так і за кордоном. Що ви готові з цим робити?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Ну, що стосується Китаю, ми чітко кажемо, що не намагаємось стримувати Китай чи не давати йому рухатися, але ми твердо налаштовані підтримувати те, що називається заснованим на правилах міжнародним порядком, у який ми стільки вклали за кілька десятиліть, і який добре служить для нас, і для світу, і я думаю, навіть для Китаю. Отже, коли хтось вчиняє дії, що підривають дане ними слово, коли вони не грають за правилами, коли відмовляються від зобов’язань, чи то в комерційній царині, чи це стосується прав людини, або чогось, що підриває цей порядок, ми готові стати на захист його. І що я чув у розмовах із країнами світу, то це те, що вони твердо налаштовані робити так само.
ЗАПИТАННЯ: Що ви підготували – що ви можете зробити стосовно Тайваню, Гонконгу, уйгурів?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Я вважаю, що ми вже показали кілька речей. Одна з них полягає в тому, що ми набагато сильніші та ефективніші, коли працюємо разом з однодумцями. І я думаю, що наші голоси були почуті набагато краще, коли звучали спільно. Ми вживали заходів разом, включаючи санкції. Ми вживаємо інші ініціативи, зокрема, наприклад, коли йдеться про жорстокості, вчинені проти уйгурів, намагаючись упевнитись, що країни не постачатимуть обладнання чи технології, які можуть бути використані для репресій проти людей в Китаї, або щоб ми не купували товари, виготовлені примусовою працею. Є низка цілком конкретних кроків, але перший і найважливіший крок –це висловитись, заявити вголос.
ПИТАННЯ: Афганістан. Рішення ухвалено. Президент прийняв рішення, незважаючи на те, що військові мають заперечення або, скажемо так, радять цього не робити. Чи готові ви до наслідків, до найгіршого сценарію, про який попереджають багато радників самого Президента, тобто що таліби візьмуть все? Чи збирається Америка відступить і просто спостерігатиме зі сторони, якщо таліби скасують усі права жінок і дівчат, за які так тяжко боролися протягом багатьох років?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Ну, якщо будь-яка майбутня афганська держава вчинить так, то буде парією і не матиме жодної підтримки з боку міжнародного співтовариства. І це треба мати на увазі всім, хто задається подібним до Вашого питанням.
Нумо відволічемось на секунду. Ми повинні пам’ятати, чому ми взагалі туди увійшли – через 11 вересня. Ми туди увійшли, щоб прибрати тих, хто напав на нас 11 вересня, і переконатись, що це не зможе повторитися з Афганістану, і нам це вдалося. Власне, Усама бен Ладен поніс відповідальність 10 років тому. І ми були там 20 років.
Але навіть коли ми виводимо свої сили, ми не відриваємося від Афганістану. Ми будемо продовжувати потужу підтримку, допомогу в економічному розвитку, гуманітарну допомогу, підтримку тамтешніх сил безпеки. За ці роки ми навчили понад 300 000 бійців афганських сил безпеки. Інші країни теж збираються продовжувати цим займатися.
І нарешті, кожен повинен зараз, я думаю, зробити кілька нових розрахунків. Починаючи з Талібану. Він повинен вирішити, чи хоче він повернути країну назад у громадянську війну, чи хоче якогось визнання і бути прийнятим суб’єктом у міжнародному співтоваристві. Нехай визначається. Країни, що оточують Афганістан, повинні вирішити, чого вони хочуть: чи будуть вони використовувати свій вплив, щоб допомогти Афганістану продовжити рухатися вперед, чи ж вони не збираються робити нічого і знову, можливо, дозволять спалахнути громадянській війну, яка матиме руйнівні наслідки як для них, так і для жителів Афганістану.
Я думаю, усі зараз зосереджені на цьому. Ми також зосереджені на дипломатії, намагаючись зрозуміти, чи буде Талібан взаємодіяти з урядом Афганістану, намагаючись досягти політичного вирішення конфлікту, який тривав так довго. Ми дуже зосереджені на цьому, включаючи підтримку програм, які ми запроваджуємо для жінок та дівчат.
ЗАПИТАННЯ: Чи, у зв’язку з наближенням виборів в Ірані наступного місяця, спливає час для того, щоб Іран ухвалив рішення стосовно угоди з ним? І чи ви б прийняли бодай щось, навіть тимчасову угоду, без попереднього звільнення американських в’язнів?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Ми брали участь у переговорах – як Ви знаєте, непрямих переговорах – у Відні. В кінці цього тижня вони відновлюються. Чого ми не знаємо, так це того, чи Іран насправді готовий прийняти рішення, необхідні для повернення до повної відповідності ядерній угоді. На жаль, вони продовжують вживати заходів, які відновлюють небезпечні елементи їхньої програми, які були ядерною угодою припинені, і залишається лише вгадувати, чи готові вони зробити те, що потрібно.
Незалежно від цього, ми рішуче зосереджені на питанні американців, яких безпідставно затримали або тримають у заручниках в Ірані чи деінде ще, тому –
ПИТАННЯ: Чи є якась нова надія?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Все, що я можу вам сказати – я працюю над цим, наша команда працює над цим практично щодня, і, на жаль, у всьому світі, тому що випадки є в багатьох місцях. Коли я прийшов на цю посаду, однією з перших речей, які я зробив, було власне зустрітися з родиною кожного американця за кордоном, якого безпідставно затримали або тримають у заручниках. Це величезна проблема, супроти якої, ви побачите, я сподіваюся, займатимуть позицію усе більше країн. Канада, в якої двоє її громадян безпідставно затримані в Китаї, допомагає очолювати ці зусилля, і я думаю, що ви будете бачити, як все більше і більше країн збираються разом, щоб чітко показати, що така практика є абсолютно неприйнятною. І якщо якісь країни беруть участь у цьому, це повинно мати наслідки.
ПИТАННЯ: Ваш дід був біженцем. Він приїхав звідси. (Нечутно) мав коріння, проте Президент спочатку зберігав ліміт на біженців, запроваджений Трампом, історично найнижчий ліміт. Чи це не зашкодило репутації Президента у всьому світі?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Ні. Президент виконує зобов’язання, яке він взяв на себе, щоб США знову стали провідною країною у світі для надання притулку тим, хто рятується від утисків.
ПИТАННЯ: Тільки після протестів з Капітолійського пагорба.
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Ні, насправді відбувалося так: ми взяли на себе зобов’язання – Президент взяв на себе зобов’язання, а потім, коли ми розглядали, що ж потрібно зробити необхідного для повернення системи, порушеної в останні роки, то виявилося, що було завдано ще більшої шкоди, ніж ми знали. І крім цього, звичайно, у нас були проблеми із імміграцією на нашому власному кордоні, деякі … той самий офіс, який займається біженцями, також займається частково проблемою імміграції, і Президент хотів, до того, як ми станемо діяти в напрямку даної обіцянки, переконатися, що ми можемо насправді її виконати. Тому нам потрібно було трохи часу, щоб пересвідчитися, що ресурси є, люди є, програми існують для фактичного прийому біженців. І коли він переконався, що ми можемо це зробити, ми рушили вперед зі своїм зобов’язанням.
ПИТАННЯ Я поспілкувалася з людьми тут, в Україні. Наслідки того, що сталося з Дональдом Трампом і Джуліані, з тиском, з кампанією заплямування Джо Байдена, з усуненням посла США Марі Йованович –наслідки цього все ще налаштовують проти США, проти нашої репутації та зразка для наслідування, яким ми повинні бути. Скільки шкоди було завдано? І як ви відновлюєте моральний дух у Державному департаменті, а також у всьому світі щодо того, що представляє Америка?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Андреа, ми – ми повністю зосереджені на цьому моменті та на майбутньому. І я думаю, що ви бачите це зараз завдяки нашій сьогоднішній присутності тут, взаємодії Президента з Президентом Зеленським, – це пожвавлення, підтвердження нашої підтримки Україні, нашого партнерства з Україною, нашої рішучості зробити так, щоб була захищена її безпека, а також те, що вона продовжує рухатися вперед із реформами, які так необхідні для добробуту її народу. Отже, саме на цьому ми зосереджені.
ЗАПИТАННЯ: А не те, що є паралельний Державний департамент, а у цій країні — зловмисні гравці?
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Я зосереджений на Державному департаменті, яким я маю неймовірну честь керувати вже деякий час, і я можу сказати вам, що я бачу в самому департаменті і у всіх наших дипломатичних місіями по світі людей, які неймовірно напружено працюють над активізацією ролі Сполучених Штатів, наших партнерських відносин, наших союзів, нашої задіяності у багатосторонніх інституціях. І на це є дві великі причини.
По-перше, практично всі виклики, з якими ми стикаємось, які насправді впливають на життя американців – пандемія, зміна клімату, руйнівний вплив нових технологій – які змінюють життя людей у багатьох відношеннях, — ми не можемо впоратися з будь-яким з них, якщо ми не працюємо з іншими країнами. Навіть США – діючи поодинці, ми не можемо зробити це так ефективно, як коли працюємо разом з іншими. Тож існує справжній попит на дипломатію. Саме так ми працюємо з іншими країнами.
А по-друге, ми знаємо, і люди у держдепартаменті знають, що якщо ми не будемо залучені, то на наше місце, швидше за все, займе хтось інший, і, можливо, не в такий спосіб, щоб це було добре для американського народу. А може, не виявиться нікого, і тоді може виникнути хаос, перш ніж з’явиться щось інше.
Тож я бачу, що чоловіки та жінки Державного департаменту, співробітники зовнішньополітичної служби, державні службовці відчувають неймовірний ентузіазм щодо американської ролі та американської дипломатії. Вони націлені вперед. Президент попросив їх вести вперед нашу зовнішню політику. Дипломатія перш за все. Це те, що ми робимо, це те, що вони роблять, і вони сповнені неймовірною енергією з цього приводу.
ЗАПИТАННЯ: Дякую вам, пане Державний секретар. Дякую (нечутно).
ЕНТОНІ БЛІНКЕН: Чудово було порозмовляти з Вами. Дякую, Андреа.
