Штаб-квартира ООН
Нью-Йорк, Нью-Йорк
19 вересня 2023 року
10:17 A.M. EDT
ПРЕЗИДЕНТ: Пане Президент, пане Генеральний секретар та мої колеги-лідери, приблизно тиждень тому я стояв на іншому кінці світу, у В’єтнамі, на землі, яка свого часу була просякнута кров’ю внаслідок війни.
І я зустрів невелику групу ветеранів, американців та в’єтнамців, які, як я спостерігав, обмінювались особистими артефактами з тієї війни – ідентифікаційними картками і щоденниками. Реакція в’єтнамських та американських солдатів глибоко мене зворушила.
Це була кульмінація п’ятдесятирічної наполегливої праці обох сторін, спрямованої на подолання болісних наслідків війни і на вибір спільної праці заради миру і кращого майбутнього.
У цій подорожі нічого не було неминучого. Протягом десятиліть було неможливо уявити, щоб американський Президент стояв у Ханої поруч із в’єтнамським лідером і оголошував про взаємну зацікавленість у партнерстві між нашими країнами на найвищому рівні. Але це потужне нагадування про те, що наша історія не повинна тяжіти над нашим майбутнім.
Завдяки узгодженому керівництву та ретельним зусиллям супротивники можуть стати партнерами, величезні виклики можна вирішити, а глибокі рани загоїти.
Не забуваймо про це ніколи. Коли ми вирішуємо стояти пліч-о-пліч і визнаємо спільні надії, які пов’язують усе людство, в наших руках з’являється сила – сила, яка здатна зігнути цю дугу історії.
Мої колеги-лідери, ми знову збираємось у переломний момент світової історії, й очі всього світу прикуті до всіх вас – до всіх нас.
Як Президент Сполучених Штатів, я усвідомлюю обов’язок, який повинна взяти на себе в цей критичний момент моя країна; працювати з державами кожного регіону, об’єднуючи їх спільною справою; єднатися з партнерами, які поділяють спільне бачення майбутнього нашого світу, де наші діти не голодуватимуть і кожен матиме доступ до якісної медичної допомоги; де працівники матимуть розширені повноваження, а наше довкілля – буде захищено, де підприємці та новатори повсюдно отримуватимуть доступ до найширших можливостей, де конфлікти вирішуватимуться мирним шляхом і країни зможуть прокладати власний курс.
Сполучені Штати прагнуть до безпечнішого, заможнішого, справедливішого світу для всіх людей, бо ми знаємо, що наше майбутнє пов’язано з вашим. Дозвольте мені ще раз повторити: ми знаємо, що наше майбутнє пов’язано з вашим.
І жодна нація не може поодинці впоратися з викликами сьогодення.
Покоління наших попередників створили цей орган – Організацію Об’єднаних Націй, створили міжнародні фінансові інституції. А також багатосторонні й регіональні органи, щоб допомагати в подоланні викликів свого часу.
Це не завжди ідеально — і не завжди було ідеально. Але, працюючи разом, світ досяг дивовижного й незаперечного прогресу, який поліпшив життя всіх людей.
Ми уникнули відновлення глобального конфлікту, витягнувши понад один мільярд людей — один мільярд людей — з умов крайньої бідності.
Ми разом розширили доступ до освіти для мільйонів дітей.
Ми врятували десятки мільйонів життів, які інакше були б втрачені через хвороби, яким можна запобігти і які можна вилікувати, такі як кір, малярія, туберкульоз.
Захворюваність на ВІЛ/СНІД і смертність від нього значно знизилась завдяки роботі PEPFAR (Надзвичайна ініціатива Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД) у понад 55 країнах, що врятувало більш ніж 25 мільйонів життів.
Це переконливе свідчення того, чого ми можемо досягти, коли діємо разом, коли беремося за складні виклики, і вказівка для нас – терміново прискорювати наш прогрес, щоб ніхто не залишався позаду, адже так багато людей усе ще залишаються позаду.
Інституції, що їх ми створили разом наприкінці Другої світової війни, є міцним підґрунтям нашого прогресу, і Сполучені Штати зобов’язуються всіляко їх підтримувати.
І цього року ми з гордістю знову приєдналися до ЮНЕСКО. Але водночас ми усвідомлюємо, що для подолання нових викликів, які постають перед нашими інституціями, створюваними десятиліттями, їм необхідно оновити їхні звичні підходи, щоб крокувати в ногу зі світом.
Ми мусимо залучити більше лідерського потенціалу звідусіль, особливо з регіонів, які не були — не завжди були повністю залучені. Ми мусимо боротися з комплекснішими і складнішими викликами. І ми мусимо переконатися, що надаємо послуги людям усюди, а не лише десь. Усюди.
Простіше кажучи, ХХІ століття — результати ХХІ століття врай потрібні — потрібні, щоб просувати нас уперед. Це починається з Організації Об’єднаних Націй – починається прямо тут, у цій кімнаті.
У своєму минулорічному зверненні до цього органу я оголосив, що Сполучені Штати підтримають розширення Ради Безпеки, збільшення кількості її постійних і непостійних членів.
Сполучені Штати провели серйозні консультації з багатьма державами-членами. І ми й надалі робитимемо свій внесок у просування реформ, у пошук точок дотику і досягнення прогресу у прийдешньому році.
Ми мусимо бути здатними вийти з глухого кута, який занадто часто гальмує прогрес і блокує консенсус у Раді. Нам потрібно більше голосів і більше перспектив за столом переговорів.
Організація Об’єднаних Націй мусить і далі зберігати мир, запобігати конфліктам і полегшувати людські страждання. І ми підтримуємо країни, які прагнуть стати лідерами, у новий спосіб і шукати нових проривів у складних питаннях.
Наприклад, щодо Гаїті: Карибська спільнота сприяє діалогу між членами гаїтянського суспільства.
Я думаю, Президент Кенії Руто – я дякую йому за його готовність служити провідною державою у місії сприяння безпеці, яку підтримує ООН. Я закликаю Раду Безпеки санкціонувати цю місію прямо зараз. Народ Гаїті не може більше чекати.
Сполучені Штати працюють за всіма напрямками, щоб зробити глобальні інституції чутливішими, ефективнішими й інклюзивнішими.
Наприклад, ми зробили значні кроки до реформування та розширення Світового банку, розширивши його фінансування на країни з низьким і середнім рівнем доходу, щоб він міг сприяти прогресу в досягненні Цілей Сталого Розвитку й успішніше вирішувати взаємопов’язані проблеми, такі як зміна клімату і крихкість.
За нового президента Світового банку зміни вже вкорінюються.
Минулого місяця я звернувся до Конгресу Сполучених Штатів з проханням надати додаткові кошти для розширення фінансування Світового банку на 25 мільярдів доларів. А на саміті G20 ми об’єднали найбільші економіки світу, щоб мобілізувати ще більше фінансування. Разом ми можемо забезпечити трансформаційний поштовх до кредитування Світового банку.
І оскільки багатосторонні банки розвитку є одними з найкращих інструментів, які ми маємо для сучасної мобілізації прозорого, високоякісного інвестування в країни, які розвиваються, реформування цих установ може кардинально змінити ситуацію.
Так само ми запропонували забезпечити, щоб країни, які розвиваються, мали сильний голос і представництво у Міжнародному валютному фонді.
Ми збираємося продовжувати наші зусилля з реформування Світової організації торгівлі та збереження конкурентності, відкритості, прозорості та верховенства права, водночас озброюючи її для ефективнішого вирішення сучасних вимог, таких як стимулювання переходу до використання чистої енергії, захист працівників, сприяння інклюзивному і сталому зростанню.
І цього місяця ми зміцнили G20 як життєво важливий форум, вітаючи Африканський союз як постійного члена.
Але модернізація та зміцнення наших інститутів – це тільки половина картини. Ми мусимо налагодити нові партнерські взаємини і протистояти новим викликам.
Новітні технології, такі як штучний інтелект, містять у собі як величезний потенціал, так і величезну небезпеку. Ми мусимо бути певні, що вони використовуються як інструмент можливостей, а не як зброя пригноблення.
Разом з лідерами всього світу Сполучені Штати працюють над посиленням жорстких правил і політики, щоб технології штучного інтелекту були безпечними ще до їх оприлюднення; щоб переконатися, що це ми керуємо цими технологіями, а не навпаки – вони керують нами.
І я маю намір працювати з цією інституцією та іншими міжнародними органами, а також безпосередньо з лідерами в усьому світі, включно з нашими конкурентами, аби гарантувати, що ми використовуємо потужність штучного інтелекту на благо, водночас захищаючи наших громадян від найсерйознішого ризику.
Це стосується нас усіх. Я працюю над цим протягом певного часу, як і багато хто з вас. Потрібні будуть наші спільні зусилля, щоб упоратися з цим правильно.
У кожному регіоні світу Сполучені Штати мобілізують сильні альянси, розмаїті партнерства, спільну мету, колективні дії, щоб запровадити нові підходи до наших спільних викликів.
Тут, у Західній півкулі, ми об’єднали 21 країну на підтримку Лос-Анджелеської Декларації про міграцію і захист, започаткувавши загальнорегіональний підхід до загальнорегіональної проблеми щодо ефективнішого дотримання законів і захисту – захисту прав мігрантів.
В Індо-Тихоокеанському регіоні ми розширили наше чотиристороннє партнерство Quad з Індією, Японією та Австралією, щоб досягти конкретного прогресу для населення регіону в усьому: від вакцин до морської безпеки.
Буквально вчора, через два [роки] консультацій і дипломатичних зусиль, Сполучені Штати об’єднали десятки країн на чотирьох континентах, щоб заснувати нове Партнерство для атлантичного співробітництва, аби прибережні атлантичні країни могли успішніше співпрацювати у галузях науки, технологій, охорони довкілля і сталого економічного розвитку.
Ми об’єднали майже 100 країн у глобальну коаліцію для боротьби з фентанілом і синтетичними наркотиками, щоб зменшити людські втрати від цієї біди. І це реально.
Оскільки характер терористичних загроз змінюється, а їх географія розширюється, ми працюємо з нашими партнерами над тим, щоб використати можливості для попередження змов, деградації мереж і захисту всіх наших людей.
Крім того, ми скликали Саміт за демократію, аби зміцнити демократичні інститути, викорінити корупцію і відмовитися від політичного насильства.
І в цей момент, коли демократично обрані уряди були швидко повалені в Західній і Центральній Африці, ми нагадуємо про те, що ця робота залишається так само терміновою і важливою, як ніколи.
Ми підтримуємо Африканський Союз, ECOWAS (Економічне співтовариство країн Західної Африки) та інші регіональні органи, щоб сприяти конституційному правлінню. Ми не відступимося від цінностей, які роблять нас сильними. Ми захищатимемо демократію — наш найкращий інструмент для подолання викликів, з якими ми стикаємося в усьому світі. І ми працюємо над тим, щоб показати, як демократія може забезпечувати результати, важливі для життя людей.
Партнерство з глобальної інфраструктури та інвестицій спрямоване на задоволення величезної потреби й можливостей для інвестицій в інфраструктуру країн з низьким і середнім рівнем доходу, зокрема в Африці, Латинській Америці та Південно-Східній Азії.
Завдяки стратегічним цільовим державним інвестиціям ми можемо розблокувати величезні обсяги фінансування приватного сектора.
«Велика сімка» зобов’язалася працювати зі сторонами над колективною мобілізацією 600 мільярдів доларів на фінансування інфраструктури до 2027 року. Сьогодні Сполучені Штати вже мобілізували понад 30 мільярдів доларів.
Ми створюємо гонитву за лідерство з проектами, які мають високі стандарти щодо працівників, довкілля та інтелектуальної власності, уникаючи при цьому пасток непосильної заборгованості.
Ми зосереджуємось на економічних коридорах, які максимізують вплив наших спільних інвестицій і забезпечать відповідні результати в багатьох країнах і секторах.
Наприклад, Коридор Лобіто простягнеться через Африку від західного порту Анголи до ДРК (Демократичної Республіки Конго) і Замбії, поліпшуючи регіональні зв’язки та зміцнюючи торгівлю і продовольчу безпеку в Африці.
Подібним чином новаторські зусилля, про які ми оголосили на зустрічі G20: з’єднати Індію –з’єднати Індію з Європою через ОАЕ, Саудівську Аравію, Йорданію та Ізраїль – стимулюватимуть можливості й інвестиції на двох континентах.
Це частина наших зусиль, спрямованих на побудову більш сталого, інтегрованого Близького Сходу. Це демонструє, як поглиблення нормалізації й економічних зв’язків Ізраїлю з його сусідами справляє позитивний і практичний вплив, навіть тоді, коли ми продовжуємо невтомно працювати над тим, щоб підтримувати справедливий і міцний мир між ізраїльтянами й палестинцями – двома державами для двох народів.
Тепер дозвольте мені пояснити: жодне з цих партнерств не спрямоване на стримування будь-якої країни. Вони стосуються позитивного бачення нашого спільного майбутнього.
Коли мова заходить про Китай, я хочу бути чітким і послідовним. Ми прагнемо відповідально керувати конкуренцією між нашими країнами, щоб вона не переросла в конфлікт. Я сказав: «Ми виступаємо за зниження ризиків, а не за розрив із Китаєм».
Ми будемо давати відсіч агресії та залякуванню і захищатимемо правила дорожнього руху, від свободи судноплавства і польотів до рівних економічних умов, які десятиліттями допомагали гарантувати безпеку і добробут.
Але водночас ми готові співпрацювати з Китаєм у питаннях, прогрес у яких залежить від наших спільних зусиль.
Ніщо не є важливішим, ніж поглиблення кліматичної кризи – ніж поглиблення кліматичної кризи. Ми бачимо це повсюди: рекордні хвилі спеки у Сполучених Штатах і Китаї; лісові пожежі, що спустошують Північну Америку та Південну Європу; п’ятий рік посухи на Африканському Розі; трагічна, трагічна повінь у Лівії — моє серце з народом Лівії, — яка вбила тисячі, тисячі людей.
Разом ці події розповідають актуальну історію про те, що чекає на нас, якщо ми не зможемо зменшити свою залежність від викопного палива і не почнемо захищати світ від зміни клімату.
[З найпершого дня] моя адміністрація, Сполучені Штати розлядали цю кризу як екзистенційну загрозу, з моменту нашого вступу на посаду, – не тільки для нас самих, а й для всього людства.
Минулого року я підписав у Сполучених Штатах закон про найбільшу за всю світову історію інвестицію, спрямовану на боротьбу з кліматичною кризою та на просування світової економіки до майбутнього з чистою енергетикою.
Ми також працюємо з Конгресом, щоб учетверо збільшити наше кліматичне фінансування, аби допомогти країнам, які розвиваються, досягти своїх кліматичних цілей і адаптуватись до кліматичних впливів.
І цього року світ стоїть на шляху до виконання кліматичного фонду — зобов’язань щодо кліматичного фінансування, взятих згідно з Паризькою угодою: треба колективно зібрати 100 мільярдів доларів. Але нам потрібні додаткові інвестиції як з боку державного, так і приватного секторів, особливо в місцях, які зробили найменший внесок у глобальні викиди, але стикаються з одними з найгірших наслідків зміни клімату, як-от острови Тихого океану.
Сполучені Штати безпосередньо працюють з Форумом Тихоокеанських островів, щоб допомогти цим країнам адаптуватись і підвищити стійкість до кліматичних впливів, навіть якщо ми очолюємо зусилля з побудови інноваційних, нових партнерств, які всебічно борються з глобальними викликами.
Від Коаліції першопрохідців, яка мобілізує мільярди представників приватного сектора — на зобов’язання приватного сектора створити ринковий попит на екологічно чисті продукти в таких галузях з інтенсивними викидами вуглецю, як бетон, судноплавство, авіація та вантажоперевезення; до Сільськогосподарської інноваційної місії з питань клімату, яка залучає фермерів до прийняття кліматичних рішень і робить наші запаси продовольства стійкішими до кліматичних потрясінь; і до Глобального зобов’язання по метану, схваленого наразі понад 150 країнами, яке розширює фокус нашої уваги за межі наших завдань, пов’язаних з викидами вуглецю, щоб скоротити потенційні парникові гази в нашій атмосфері на 30 відсотків у поточному десятилітті. Все це в наших силах.
Ми мусимо виявити таку саму відданість, терміновість і амбіційність, як тоді, коли ми працюємо разом над досягненням Цілей сталого розвитку до 2030 року. Вони були прийняті Організацією Об’єднаних Націй як дорожня карта для покращення життя людей усього світу.
Але сувора правда полягає в тому, що протягом десятиліть прогресу світ в останні роки втратив позиції через COVID-19, конфлікти й інші кризи.
Сполучені Штати зобов’язуються зробити свій внесок у те, щоб повернути нас на правильний шлях.
Загалом, за перші два роки дії моєї адміністрації Сполучені Штати інвестували понад 100 мільярдів доларів у стимулювання прогресу в зміцненні продовольчої безпеки, розширенні доступу до освіти в усьому світі, покращенні систем охорони здоров’я та боротьбі з хворобами. І ми допомогли мобілізувати ще мільярди інвестицій у приватний сектор.
Але щоб прискорити наш прогрес у досягненні Цілей сталого розвитку, ми всі мусимо робити більше. Нам необхідно створити нові партнерства, які змінять підходи до вирішення цієї проблеми, щоб вивільнити трильйони додаткового фінансування розвитку, використовуючи всі можливі джерела. Ми мусимо заповнити всі прогалини й усунути вади нашої наявної системи, виявлені пандемією.
Ми повинні забезпечити жінкам і дівчатам повноцінну вигоду від нашого прогресу.
Ми також повинні зробити більше, щоб упоратися з боргом, який стримує так багато країн з низьким і середнім рівнем доходу. Коли країни змушені обслуговувати непосильні боргові виплати замість потреб власного народу, їм важче інвестувати у власне майбутнє.
І оскільки ми працюємо разом над відновленням після глобальних потрясінь, Сполучені Штати залишатимуться найбільшим донором гуманітарної допомоги окремої спільноти — країною-донором гуманітарної допомоги у цей момент безпрецедентної потреби в світі.
Люди, співпраця, партнерство — це ключі до прогресу в подоланні викликів, які впливають на всіх нас, і основа відповідального глобального лідерства.
Ми не мусимо — ми не мусимо погоджуватись у всьому, щоб продовжувати рух уперед у таких питаннях, як контроль за озброєннями – наріжний камінь міжнародної безпеки.
Після більш ніж 50-річного прогресу в рамках Договору про нерозповсюдження ядерної зброї Росія розриває давні угоди про контроль над озброєннями, в тому числі оголошує про призупинення дії нового договору СНО та вихід із Договору про звичайні збройні сили в Європі.
Я вважаю це безвідповідальним, і це робить увесь світ менш безпечним.
Сполучені Штати збираються й далі докладати добросовісних зусиль до зменшення загрози зброї масового знищення й служити прикладом, незалежно від того, що ще відбувається в світі.
Цього року ми принаймні безпечно знищили останні – останні хімічні боєприпаси в арсеналах США, виконуючи наше зобов’язання щодо світу, вільного від хімічної зброї.
І ми засуджуємо порушення Північною Кореєю, які тривають, резолюцій Ради Безпеки ООН, але ми віддані дипломатії, яка призведе до денуклеаризації Корейського півострова.
І ми працюємо з нашими партнерами над протидією дестабілізаційній діяльності Ірану, яка загрожує регіональній і глобальній безпеці, і залишаємося непохитними у своєму зобов’язанні щодо того, що Іран ніколи не повинен отримати ядерну зброю.
Нині, попри те, що ми розвиваємо наші інституції і створюємо нові партнерства, дозвольте мені чітко сказати: певні принципи нашої міжнародної системи є священними.
Суверенітет, територіальна цілісність, права людини – це основні положення Статуту ООН, основи мирних відносин між націями, без яких ми не можемо досягти жодної з наших цілей.
Це не змінилось, і це не повинно змінитися.
Проте вже другий рік поспіль це зібрання, присвячене мирному вирішенню конфліктів, затьмарене тінню війни – незаконної загарбницької війни, розв’язаної Росією без жодних на те підстав проти її сусіда – України.
Як і кожна країна в світі, Сполучені Штати хочуть, щоб ця війна закінчилася. Жодна країна так не хоче закінчення цієї війни, як Україна.
І ми рішуче підтримуємо Україну в її зусиллях досягти дипломатичного рішення, яке забезпечить справедливий і міцний мир.
Але тільки Росія — тільки Росія несе відповідальність за цю війну. Тільки Росія має силу негайно припинити цю війну. І тільки Росія стоїть на заваді миру, тому що ціна миру для Росії – це капітуляція України, території України та дітей України.
Росія вважає, що світ втомиться і дозволить їй без наслідків жорстоко поводитися з Україною.
Але я запитую вас: якщо ми відмовимося від основних принципів Сполучених Штатів [Хартії ООН] задля вмиротворення агресора, чи може будь-яка держава – член цього органу – бути впевнена у власній захищеності? Якщо ми дозволимо розділити Україну, чи буде незалежність будь-якої держави в безпеці?
За всієї поваги я б сказав, що відповідь – ні.
Ми мусимо протистояти цій неприкритій агресії сьогодні, а завтра стримувати інших потенційних агресорів.
Ось чому Сполучені Штати, разом із нашими союзниками й партнерами в усьому світі продовжуватимуть підтримувати хоробрий народ України, який захищає свій суверенітет, територіальну цілісність і свободу. (Оплески).
Це інвестиція не лише в майбутнє України, а й у майбутнє кожної країни, яка прагне до світу, де керуватимуть основні правила, які однаково застосовуватимуться до всіх націй і підтримуватимуть права кожної нації, незалежно від того, наскільки вона велика чи мала: суверенітет, територіальну цілісність. Вони є міцною основою цієї благородної організації, а універсальні права людини є її Полярною зіркою. Ми не можемо ними жертвувати.
Сімдесят п’ять років тому Загальна декларація прав людини зафіксувала чудовий акт колективної надії — і я повторюю це знову: колективної надії, розроблений комітетом, який представляє різні регіони, віросповідання, філософії, і прийнятий усією Генеральною Асамблеєю. Права, які містяться в Декларації, – природні й постійні.
І хоча ми все ще боремося за захист рівних і невід’ємних прав для всіх, вони залишаються незмінними і завжди правильними.
Ми не можемо відвертатися від зловживань, чи то у Сіньцзяні, Тегерані, Дарфурі, чи будь-де.
Ми повинні й далі працювати над тим, щоб жінки й дівчата мали рівні права і брали рівну участь у житті суспільства. Це корінні групи; расові, етнічні, релігійні меншини; потенціал людей з обмеженими можливостями не мусить пригнічуватися системною дискримінацією. Щоб представники LGBTQI+ не зазнавали кримінального переслідування й насильства через те, ким вони є.
Ці права – частина нашої спільної людяності. Коли вони відсутні – коли вони відсутні будь-де, їх втрата відчувається всюди. Вони необхідні для розвитку людського прогресу, який об’єднує всіх нас.
Мої колеги-лідери, дозвольте мені на цьому завершити. У цій переломній точці історії нас судитимуть за тим, чи виконуємо ми обіцянки, що їх ми дали собі, одне одному, найвразливішим і тим, хто успадкує створений нами світ, адже це те, що ми робимо.
Чи знайдемо ми в собі сміливість зробити те, що має бути зроблено, аби зберегти планету, захистити людську гідність, надати можливості всім людям і захистити принципи Організації Об’єднаних Націй?
На це запитання може бути лише одна відповідь: ми повинні, і ми це зробимо.
Шлях попереду довгий і важкий, але якщо ми збережемо – витримаємо й переможемо, якщо збережемо віру в себе і покажемо, щò можливо.
Виконаймо цю роботу разом. Забезпечмо прогрес для кожного. Зігнімо дугу історії на благо світу, адже це в наших силах.
Дякую за увагу. Ви добрі. (Оплески).