Представництво Сполучених Штатів при ООН
Управління преси та громадської дипломатії
Стенограма виступу
29 березня 2022 р.
Дякую, пані голово, за те, що ви запросили мене представляти сьогодні Сполучені Штати у Раді Безпеки. Я також вдячна помічнику секретаря пані Мсуя та виконавчому директору Бізлі, і особисто заступнику виконавчого директора Всесвітньої продовольчої програми Абдуллі за ваші сьогоднішні виступи. І, зрозуміло, мої привітання послу України.
Минуло п’ять тижнів – п’ять тижнів – хоча це, здається, ціле життя, відколи президент Росії Володимир Путін розпочав своє умисне, неспровоковане, невиправдане і жорстоке вторгнення в Україну. Лише за п’ять тижнів майже чверть населення України було переміщено, в тому числі більше половини усіх дітей країни. Всього за п’ять тижнів майже чотири мільйони українців покинули свою країну як біженці. Зараз Всесвітня продовольча програма попереджає, що 45 відсотків людей в Україні – майже половина людей, які живуть в одній з найбільших житниць світу – стурбовані нестачею їжі.
Безперервне бомбардування Росією міст та критичної інфраструктури України спричинило одну з найбільш швидкозростаючих гуманітарних криз за останні десятиліття. Російські війська взяли в облогу такі міста, як Маріуполь, громадяни яких взимку залишилися без продуктів харчування, води, тепла та електрики. Люди були змушені розтоплювати сніг, щоб здобути питну воду. Одна мати сказала журналістам, що могла годувати своїх трьох дочок лише ложкою меду на день, коли вони ховалися від російських бомб. Тепер, за словами міської влади, люди починають вмирати – вмирати! – від голоду. Подумайте про це. П’ять тижнів тому в Маріуполі було спокійно. По суті, це було квітуче портове місто, експортер зерна, який допомагав годувати увесь світ. Сьогодні його мешканці гинуть через війну, яку за своїм вибором почав президент Путін.
Наслідки війни Путіна відчуваються далеко за межами України – у тому числі безпосередні й найбільш небезпечні наслідки для глобальної продовольчої безпеки. Як вже було сказано, Україна і Росія є основними виробниками сільськогосподарської продукції. Тридцять відсотків світового експорту пшениці, як правило, надходять із Чорноморського регіону, як і 20 відсотків світового виробництва кукурудзи та 75 відсотків – соняшникової олії.
Але Росія розбомбила щонайменше три цивільні судна, які перевозили товари з чорноморських портів до решти світу, в тому числі одне, зафрахтоване агробізнесовою компанією. ВМС Росії блокують доступ до українських портів, фактично припинивши експорт зерна. Повідомляється, що вони не дозволяють приблизно 94 суднам, які транспортують продовольчі товари на світовий ринок, вийти в Середземне море. Не дивно, що зараз багато вантажовідправників вагаються відправляти судна у Чорне море, навіть у російські порти, враховуючи небезпеку, яку становлять російські війська.
Російські ракети та бомби пошкодили та знищили українські аеропорти, залізничні лінії, вокзали та автомагістралі, які є критично важливими для надання гуманітарної допомоги тим, хто її потребує, а також для експорту пшениці, кукурудзи та інших товарів. Міністр закордонних справ України Кулеба заявив своїм колегам, що Росія активно атакує зернові елеватори та продовольчі склади. Усі ці дії Росії породжують продовольчу кризу в Україні – і далеко за її межами.
Вже зараз ціни на продукти харчування стрімко зростають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, оскільки Росія придушує український експорт. На Близькому Сході та в Африці і без того високі ціни на основні товари, включаючи пшеницю, цього року зросли на 20-50 відсотків. Ми особливо стурбовані ситуацією у таких країнах, як Ліван, Пакистан, Лівія, Туніс, Ємен і Марокко, які значною мірою залежать від українського імпорту, щоб прогодувати своє населення.
Світ, як ми знаємо, вже зіткнувся з кризою продовольчої безпеки задовго до вторгнення Росії в Україну. Пандемія COVID-19 і спричинена нею економічна криза виштовхнули мільйони сімей у бідність. Країни у всьому світі борються з посухою та іншими катаклізмами, які погіршуються через зміну клімату. Як ми чули від виконавчого директора Бізлі, Всесвітня продовольча програма вже годує 138 мільйонів людей у більш ніж 80 країнах – від Ефіопії до Афганістану, від Південного Судану до Ємену, від Нігерії до Сирії. Але тепер війна Путіна збільшує витрати на надання продовольчої допомоги. За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації (FAO), ще 13 мільйонів людей у всьому світі можуть опинитися в продовольчій небезпеці внаслідок вторгнення Росії в Україну.
Багато з вас чули, як російський уряд звинувачує США, союзників і партнерів у збільшенні цін на продукти харчування в усьому світі. Але факти – факти – колеги, очевидні: санкції не заважають зерну виходити з портів України; цьому заважає війна Путіна. А власний експорт продовольства та сільськогосподарської продукції Росії не знаходиться під санкціями США або наших союзників і партнерів. Відповідальність за ведення війни з Україною – і за наслідки війни для глобальної продовольчої безпеки – покладається виключно на президента Путіна.
Міжнародне співтовариство має об’єднатися, щоб негайно надати українському народові продукти харчування, воду, житло та ліки; щоб підтримати сусідів України, які прийняли мільйони біженців; щоб зміцнити глобальну продовольчу безпеку та захистити найуразливіші верстви населення у світі від голоду в результаті війни Путіна.
Сполучені Штати віддані зробити свій внесок у полегшення людських страждань, спричинених цією війною в Україні та в інших країнах світу. Минулого тижня президент Байден оголосив, що Сполучені Штати готові надати понад 1 мільярд доларів додаткової гуманітарної допомоги українському народу, тим, хто втікає до сусідніх країн, і тим, хто в усьому світі відчуває наслідки війни Путіна, включаючи погіршення стану продовольчої небезпеки.
Сполучені Штати також зобов’язалися протягом наступних п’яти років виділити понад 11 мільярдів доларів для забезпечення продовольчої безпеки та потреб у харчуванні в усьому світі, в тому числі в країнах, де ціни на продукти зростають внаслідок вторгнення Путіна в Україну.
Але факт залишається фактом: поки Путін продовжуватиме свою війну, поки російські війська продовжують бомбардувати українські міста та блокувати колони гуманітарної допомоги, поки мирні жителі в облозі не зможуть дістатися до безпечного місця, ця гуманітарна криза лише посилюватиметься – в Україні, для російського народу і в усьому світі.
Росія повинна дотримуватися своїх зобов’язань за міжнародним гуманітарним правом щодо захисту цивільного населення, у тому числі тих, хто рятується від конфлікту, і тих, хто надає гуманітарну допомогу.
Ми сподіваємося – ми дійсно сподіваємося, – що президент Путін буде серйозно ставитися до мирних переговорів, які тривають. Але ми зосереджені на тому, що роблять російські військові, а не на тому, що говорить Росія. Не на тому, що каже Путін. І, зрештою, єдиний спосіб покласти край цій гуманітарній катастрофі – це тривале припинення вогню та повне виведення російських військ з української території та від кордонів України.
Це рішення – як і в першу чергу рішення розпочати цю неспровоковану, невиправдану війну – залежить лише від одної і тільки одної людини. Цю війну розпочав Володимир Путін. Він створив цю глобальну продовольчу кризу. І саме він може її зупинити.
Дякую, пані голово.
