Промова Тимчасового повіреного у справах США в Україні Вільяма Тейлора на прийнятті для працівників ЗМІ

29 серпня 2019 року

Дозвольте сказати кілька привітальних слів усім тут, хто прийшов до нас сьогодні.

Мені дуже приємно, що ця група зібралася. Це важливий, насичений новинами день у Києві! І ви прийшли до нас сюди – декілька з нас, ймовірно, повернуться в Раду пізніше цього вечора, бо мені сказали, що вони збиралися працювати всю ніч. І я впевнений, що ви всі будете там, щоб висвітлювати, що там відбувається.

Ми хотіли провести це прийняття сьогодні ввечері, аби зустрітися з журналістами, які роблять дійсно важливу роботу як для України, так і за її межами.

Немає потреби говорити цьому зібранню, що ЗМІ це четвертий стовп – четверта гілка влади демократичного суспільства, після судової, виконавчої та законодавчої гілок влади.

Етична, об’єктивна журналістика – це те, що примушує уряди бути чесними. Це також важливо сьогодні, в теперішню епоху, коли інформація надходить звідусіль, і частина з якої призначена для дезінформації, а не для інформування.

І я вважаю, що однім з найкращих засобів захисту від цієї дезінформації є вільні та прозорі ЗМІ.

Отже, один із найповажніших, один із моїх улюблених авторів – історик з Єльського університу Тімоті Снайдер, написав книгу під назвою «Дорога до несвободи», яку, я бачу за кивками головами у залі, люди читали. І ті з вас, хто прочитав її, і ті, хто прочитає  – побачать, що присвята її, яку він написав на початку своєї книги, – журналістам. Він називає журналістів героями сучасності. Тож ми хочемо бути заодно з героями нашого часу, і ми разом з вами. Ми раді, що Ви прийшли сьюди сьогодні ввечері.

У нас є кілька програм, які, я сподіваюся, у вас буде можливість обговорити цього вечора. Одна з таких програм називається Фондом розвитку ЗМІ. Вона дає змогу ЗМІ знаходити фінансування для журналістських проектів в Україні та інших зусиль із вдосконалення своєї роботи. І я розумію, що в цій залі є кілька грантерів Фонду розвитку ЗМІ. Це так? Я знову бачу кілька людей кивнули головою. Підійміть руки. Вам треба поговорити з цими людьми.

Ми також надаємо кошти для українських журналістів, які хочуть подорожувати до США. Вони проводять власну незалежну доповідь на теми, які цікавлять їх та їх аудиторію, і існує широкий спектр тем.

Ми також надаємо фінансування журналістам з інших європейських країн для поїздок в Україну, щоб вони зустрічалися з посадовими особами, представниками громадянського суспільства, журналістами, як ви, і отримували інформацію про Україну з перших вуст. І кожен, хто хотів би отримати більше інформації про ці програми, має поспілкуватися з представниками нашого відділу преси, декілька з яких знаходяться тут в залі. Підніміть руки, щоб усі знали до кого підійти [стишено]. Добре, дуже добре. [сміх]

Журналістика, зокрема в Україні, й в інших місцях світу іноді складна, а іноді і небезпечна. І хоча мені дуже приємно бачити всіх, хто зібрався тут, ми пам’ятаємо, що є ті, кого нема з нами тут: Георгій Ґонгадзе, Павло Шеремет, Катерина Гандзюк, Станіслав Асеєв й інші, котрих затримали росіяни.

Тож ми сьогодні скористаємося нагодою привітати вас, і щоб ви нас обнадіювали і надихали. Ми хочемо підтримати вас у вашій роботі.

Дуже дякую, що прийшли. Приємного вам вечора і спілкування між собою.