Місія Сполучених Штатів при ООН
Управління преси та громадської дипломатії
7 вересня 2022 р.
Дякую, пане Президенте. А також дякую заступниці Генерального секретаря пані Розмарі ДіКарло та помічниці Генерального секретаря пані Ілзе Керіс за ваші брифінги. І велике спасибі, пані Олександра Дрік, за те, що ви висловили чіткий і достовірний погляд на ситуацію з точки зору громадянського суспільства.
Колеги, я хочу, щоб ви на хвилинку уявили, що ви є батьком у Маріуполі. Ви та ваш партнер – молоді та здорові. У вас є десятирічний син і дворічна донька. Ви щасливі. Ви не особливо вдаєтеся до політики, але ви любите своє життя в Україні. І раптом Росія вторгається у вашу країну.
Російські війська бомблять ваші школи та лікарні. Вони руйнують ваше мирне місто. Тим не менш, ви зробили все можливе, щоб ваша родина була в безпеці. Ви ховаєтесь в укритті, намагаючись вижити.
І одного разу, коли ви зі своєю родиною намагаєтеся знайти будь-яку їжу, вас зупиняють на вулиці російські військові. Вас проти вашої волі супроводжують до центру для проходження фільтрації. Вас обурює жах того, що станеться далі, тому що ваша бабуся розповідала вам історії про зникнення її друзів і сусідів під час Радянського Союзу – і навіть про те, що власне Росія робила зі своїми громадянами під час війни у Чечні.
Ви розлучені зі своїм партнером і дітьми. Ваша особиста біометрична інформація записується. У вас вилучають українські водійські права та паспорти. Ваш мобільний телефон перевіряють на наявність антиросійських повідомлень.
З вас знімають одяг. Вас допитують. Вас б’ють. Ви чуєте стрілянину та крики з сусідніх кімнат, де катують і вбивають інших людей, яких вважають більш загрозливими.
Оскільки ви призовного віку, вас просять воювати за Росію. Коли ви відмовляєтесь, вам дають російський паспорт і відправляють у глиб Росії проти вашої волі, подалі від вашої родини та без можливості спілкуватися зі знайомими та родичами.
Вас “відфільтрували”.
Саме таку картину малюють численні достовірні звіти з різних джерел про так звані «фільтраційні операції», які Росія розгорнула в Україні. На цей час ми маємо свідчення очевидців від жертв – і ще більш детальні звіти таких груп, як Human Rights Watch, Організація з безпеки та співробітництва в Європі, Лабораторія гуманітарних досліджень Єльської школи охорони здоров’я, а сьогодні ви вже чули два наших брифінги, де з вами поділилися цією інформацією. Навіть російське державне інформаційне агентство ТАСС повідомило про багатьох українців, які були переселені до Росії.
У цих пунктах фільтрації російська влада або її найманці обшукують, допитують, примушують і, як повідомляється, часом катують захоплених в Україні людей. Але ці жахи не обмежуються створеними центрами – фільтрація також може відбуватися на контрольно-пропускних пунктах, звичайних зупинках на дорогах або на вулицях.
В інтерв’ю Human Rights Watch чоловік із Маріуполя розповів, що він і десятки маріупольців були змушені залишатися у приміщенні школи в брудних умовах, – і це було ще до того, як їх навіть відвезли на фільтрацію.
Там захворіло багато людей. За його твердженням, «ми відчували себе заручниками».
Ці операції спрямовані на виявлення осіб, яких Росія вважає недостатньо покірливими або лояльними до її контролю. З’являється все більше достовірних доказів того, що ті, кого вважають загрозою російському контролю через уявні проукраїнські настрої, «зникають» або їх ув‘язнюють. Одна з очевидиць розповіла, що чула, як російський солдат сказав: «Я розстріляв щонайменше 10 людей», які не пройшли фільтрацію.
Оцінки з різних джерел, включаючи російський уряд, свідчать про те, що російська влада вже допитала, затримала та примусово депортувала від 900 тис. до 1,6 млн громадян України з їхніх домівок до Росії – часто до віддалених регіонів Далекого Сходу.
І дозвольте мені недвозначно заявити: Сполучені Штати мають інформацію про те, що ці фільтраційні операції контролюють і координують чиновники з Адміністрації президента Росії. Крім того, нам відомо, що посадовці Адміністрації президента Росії готують списки українців, які підлягають фільтрації, і отримують звіти про масштаби та хід цих операцій.
“Відфільтровані”. Це слово не може передати жах та аморальність цієї заздалегідь продуманої політики. Тільки подивіться, як Росія ставиться до українських дітей.
За оцінками на фільтрацію віддали тисячі дітей, причому деяких розлучили з їхніми родинами або забрали з дитячих будинків та передали на усиновлення в Росію. У Сполучених Штатів є інформація, що лише протягом липня з підконтрольних Росії районів України до Росії були перевезені понад 1800 дітей.
Звичайно, мені не потрібно нагадувати Раді, що примусове переміщення або депортація осіб, які перебувають під захистом міжнародних угод, з окупованих територій на територію країни-окупанта є серйозним порушенням Четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення та є воєнним злочином.
Варто замислитися над долею тих, хто не пройшов фільтрацію. З кожним днем зростає кількість доказів того, що тисячі українців, яких вважають загрозливими через їх потенційну приналежність до української армії, сил територіальної оборони, засобів масової інформації, уряду та груп громадянського суспільства, затримані або просто зникли.
То навіщо росіяни це роблять? Чому вилучають українські документи? Чому українців змушують писати заяви на одержання російських паспортів? Чому росіяни загрожують місцевим жителям і депортують усіх, кого вважають загрозою? Чому вони систематично реєструють українців, яких переміщує ця система? Чому Росія призначає чиновників на окупованих територіях, нав’язує свої навчальні програми в школах і намагається змусити українських громадян подавати заяви на одержання російських паспортів? Чому російські військові та їхні найманці роблять усе можливе, щоб знищити живу пам’ять України?
Причина проста: підготуватися до спроби анексії.
Мета – силою змінити настрої, щоб у шахрайський спосіб створити вигляд легітимності російської окупації та – врешті – ймовірної анексії ще більшої території України. Ці спроби сфабрикувати факти на місцях є підготовкою фіктивних референдумів. Це складова частина російського сценарію дій в Україні, про який ми попереджали членів Ради ще з початку війни.
Ці референдуми намагатимуться створити фальшиву подобу законності та громадської підтримки, щоб Росія була впевнена, що може анексувати Херсонську, Запорізьку та інші області України. Звичайно, ми ніколи не визнаємо жодних спроб Росії силою змінити кордони України. Ми повинні притягнути до відповідальності винних у цих злочинах. Ми повинні відповісти як міжнародна спільнота – міжнародна спільнота, яка все ще поважає Статут ООН.
Ми знаємо, що на все це скаже Росія. Вона буде відмовлятися, заперечувати, нехтувати. Але є простий спосіб дізнатися, чи це правда: забезпечити присутність ООН, надати доступ незалежним спостерігачам та представникам НУО, дозволити гуманітарний доступ. Нехай світ побачить, що відбувається.
Ми, члени Ради Безпеки, прагнемо сприяти міжнародному миру та безпеці і додержанню Статуту ООН. Сподіваюся, принаймні, кожен із присутніх сьогодні визнає, що всі особи, які знаходяться під загрозою фільтрації, потребують якнайшвидшого доступу до агенцій ООН та гуманітарних установ, щоб ми могли переконатися у їхньому благополуччі, як ми почули сьогодні від Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ). Поки Росія не забезпечить такий доступ, нам доведеться покладатися на накопичені нами докази та сміливі свідчення тих, хто вижив. Картина, яку вони малюють, поряд зі звітами, кількість яких постійно зростає, викликає жах.
Колеги, настане день, коли ми зберемося на цій Раді, щоб засудити спроби Російської Федерації анексувати більшу частину території України. І я прошу вас запам’ятати те, що ви тут сьогодні чули. Ніхто, ніхто не зможе сказати, що їх не попереджали.
Дякую.
