Виступ Посла Лінди Томас-Грінфілд на брифінгу Ради Безпеки ООН

Представництво Сполучених Штатів при Організації Об’єднаних Націй
Управління преси та громадської дипломатії
11 квітня 2022 року

Виступ Посла Лінди Томас-Грінфілд на брифінгу Ради Безпеки ООН щодо ролі жінок у підтримці миру та безпеки в Україні та впливу [війни] на становище жінок і дітей в Україні

Доброго ранку і дякую, пане Голово. Ми вдячні Вам за Вашу присутність і вдячні Сполученому Королівству за лідерство у цих дебатах. Дякуємо нашим доповідачам із організації «ООН-Жінки» та ЮНІСЕФ за зауваження і за роботу ваших команд на місцях. Я побувала в Румунії та Молдові і бачила, як ваші команди працюють на місцях з вразливимими групами людей. І я хотіла б особливо подякувати пані [Катерині] Черепасі за те, що вона сьогодні серед нас і за те, що вона донесла до нас голоси українських жінок і дітей. Вона є першою доповідачкою-представницею громадянського суспільства, яка виступила на офіційному засіданні Ради. Дуже дякую.

Коли такі чоловіки, як президент Путін, починають війни, жінки та діти вимушено стають переміщеними особами. Жінки та діти страждають. Жінок і дітей гвалтують і з них знущаються. І жінки та діти гинуть. З початку неспровокованої війни Росії проти України Росія бомбить сиротинці та пологові будинки. Ми бачили братські могили з мертвими дітьми, складеними один на одного.

У п’ятницю російська ракета влучила у залізничний вокзал, з якого проводилася евакуація цивільного населення – переважно жінок і дітей. Журналісти Washington Post бачили щонайменше двадцять загиблих, включаючи дітей. Скрізь були розкидані відірвані кінцівки та багаж. Біля одного загиблого тремтів скалічений собака. За словами журналістів, на великій ракеті на місці події були написані страшні слова. Російською було написано: «За дітей». Так виглядає розв’язана Росією війна. Те, що відбувається з жінками та дітьми в Україні, є жахливим.

Пане Голово, коли я перебувала у Молдові та Румунії, я на власні очі бачила людей, які стали жертвами жорстокої війни Росії. Я зустрілася з деякими з тих 11,6 мільйонів людей, які зараз, під час найбільшої кризи біженців у Європі з часів Другої світової війни, покинули свої домівки. Масове переміщення охоплює більше половини всіх дітей України. Половина дітей України залишили свої домівки та школи, а часто й були розлучені щонайменше з одним з батьків.

Між тим, 90 відсотків біженців з України становлять жінки та діти, і, як сьогодні наші доповідачі чітко зазначили, бути жінкою чи дитиною – це додатковий ризик. Українські жінки піддаються підвищеному ризику гендерного насильства, зокрема ризику зґвалтувань, сексуального насильства чи сексуальної експлуатації.

Ми знаємо, що під час війни будь-хто піддається підвищеному ризику стати жертвою фізичного та сексуального насильства – і це передусім стосується жінок і дітей, представників релігійних та етнічних меншин, осіб ЛГБТКІ+ та людей з обмеженими можливостями.

Заступник міського голови міста Іванків повідомив журналістам, що деякі дівчата коротко стриглися, сподіваючись уникнути зґвалтування російськими солдатами. Розлука з сім’єю піддає дівчат підвищеному ризику стати жертвою сексуальної експлуатації та торгівлі людьми. І ми чули тривожні повідомлення про те, що торговці людьми націлені на жінок, які шукають захисту за кордоном.

Саме тому ініціатива Сполучених Штатів «Безпека від самого початку» закликає всіх задіяних у гуманітарній сфері разглядати надання ресурсів і заснування програм для боротьби з гендерним насильством як пріоритетні цілі. Враховуючи все, що ми знаємо – все, що ми знаємо про гендерне насильство під час конфліктів, і свідчення, які ми почули – ми не можемо довго чекати на результати оцінки ситуації. Ми не маємо затримувати ресурси через те, що дані є неповними. Ця криза загострюється з кожним днем. Нам потрібно втрутитися й негайно діяти, щоб запобігти гендерному насильству.

Зі свого боку, Сполучені Штати фінансують гуманітарні зусилля, що їх спрямовано на зміцнення мережі установ для допомоги постраждалим від гендерного насильства в Україні та сусідніх країнах. Ми також підтримуємо програми захисту дітей та відстоювання їхніх інтересів.

Ми також продовжуватимемо підтримувати дії наших партнерів. Наприклад, ми надаємо суттєву підтримку мобільним командам ЮНІСЕФ із захисту дітей і працюємо в зонах конфлікту, в тому числі в Україні, постачаючи необхідні для порятунку людей товари та надаючи невідкладні соціальні послуги.

Це також нагадує нам, що ми повинні, в першу чергу, підтримувати дії, спрямовані на запобігання вчиненню таких жахливих злочинів. Це означає, що голоси та права жінок завжди поважаються й заслуговують на підвищену увагу. I це означає притягнення до відповідальності винних у порушеннях проти них, [жінок] та дітей. Тим, хто вижив, має надаватися допомога, щоб загоїти рани, і має бути наданий доступ до правосуддя.

Насамкінець хочу нагадати всім, що в цій війні жінки – далеко не пасивні жертви. Як ми щойно почули від представників організації «ООН-Жінки», в Україні вони є лідерками й відіграють важливу роль у подоланні наслідків війни. Деякі жінки відважно захищають свої домівки, свої громади, свою країну – в тому числі багато жінок ще з 2014 року служить в Збройних Силах України. Хтось захищає безпеку своїх сімей та дітей, рятуючи їх [від війни]. А хтось постачає їжу, воду та ліки тим, хто цього потребує.

Українські жінки виведуть Україну з цієї гуманітарної катастрофи. Жінки мають бути на постійній основі залучені до процесу досягнення довгострокового стійкого миру – у якості активних учасниць та лідерок.

Коли я зустрічалася з жінками в Молдові та Румунії, вони розповідали мені свої історії, це були різні історії. Але у всіх була одна мрія – повернутися в мирну Україну. Повернутися в Україну, де вони мають право голосу щодо свого власного майбутнього та майбутнього своїх дітей. Давайте зробимо так, щоб жінки брали важливу участь у цьому мирному процесі. І давайте сподіватися, що незабаром настане той день, про який вони мріють.

Дякую, пане Голово!