Посол Лінда Томас-Грінфілд
Представник США в Організації Об’єднаних Націй Нью-Йорк (штат Нью-Йорк) 5 квітня 2022 р.
СТЕНОГРАМА ВИСТУПУ
Дякую, пані Голово. Дозвольте мені також почати з подяки ОАЕ та послу Нуссейбе за її успішне головування протягом березня. Пані Голово, на початку Вашого головування у Раді Безпеки я хочу подякувати Сполученому Королівству за Ваше керівництво та за організацію сьогоднішнього важливого обговорення питань України. Я також хочу подякувати Генеральному секретарю за його виступ та іншим доповідачам. І я хотіла би тепло привітати Президента Зеленського. Я була дуже зворушена промовою, яку він нещодавно виголосив в нашому Конгресі, і ми справді шануємо його присутність тут за обставин, з якими він і Україна стикаються сьогодні.
Пані Голово, вчора ввечері я повернулася з поїздки до Молдови та Румунії. Я на власні очі бачила кризу біженців, спричинену безсовісною війною Росії. Я розмовляла з біженцями, які поділилися зі мною своїм бажанням повернутися додому. І всі ми бачили по телевізору зображення зруйнованих бомбами будівель. Але чого ми не бачили, так це того, що за цими зруйнованими будівлями стоять знищені життя та знищені сім’ї. Я зустрічалася з жінками та дітьми, які покинули Україну, які поклали своє життя в рюкзаки та залишили свій єдиний дім, який в них коли-небудь був. І це були розмови, що дають уяву про реальність.
Одна молода жінка, з якою я розмовляла, прийшла зі своїм шестирічним братом, який страждає на аутизм і бореться з раком. Одинока матір допомогла їм втекти, щоб врятувати їхні життя, але російська війна перервала лікування, якого невідкладно потребує її брат.
Інша жінка, з якою я спілкувалася, втекла зі своєю восьмирічною дитиною з Одеси. Батько, якого вони там залишили, сказав їм, що тієї ж ночі біля їхнього дому був обстріл – і вони могли б загинути, якби не пішли.
Третя жінка, з якою я познайомилася, розповіла мені, що раніше вона любила подорожувати, але ніколи не очікувала, що її наступною поїздкою буде втеча, щоб врятувати своє життя. Коли я запитала її, звідки вона, вона почала говорити, а потім зупинилася зі сльозами на очах і сказала: «Вибачте мене. Я не знаю, як це сказати: чи я живу в Києві, чи я колись жила у Києві». У цей момент вона усвідомила, наскільки різко змінилося її життя через цю безглузду війну.
Це три історії про понад 10 мільйонів людей – шість мільйонів внутрішньо переміщених осіб та чотири мільйони, які взагалі виїхали з України. Чотири мільйони людей, які покладалися на щирість таких країн, як Молдова, Румунія, Польща, Словаччина, Угорщина та інших країн регіону та світу, які привітали та підтримали всіх тих, хто залишає Україну в пошуках безпеки. Сусіди України несуть тягар найбільшої кризи біженців у Європі з часів Другої світової війни. І я хочу, щоб ці країни знали, що у них є відданий партнер у Сполучених Штатах.
І тому нещодавно Сполучені Штати оголосили, що ми готові надати понад 1 мільярд доларів нового фінансування гуманітарної допомоги для постраждалих від російської війни в Україні та її серйозних наслідків у всьому світі. І саме тому ми привітаємо до 100 тисяч українців, які врятуються від агресії Росії у Сполучених Штатів. Ми продовжуватимемо сприяти гуманітарним зусиллям, щоб допомогти народу України та всім, хто тікає від насильства Путіна.
Але крім тих жахливих історій, які я почула у Молдові та Румунії, є історії, які ми ніколи не почуємо: історії людей, яких ми бачили на знімках із Бучі. Ми всі бачили ці жахливі фотографії. Бездиханні тіла, що лежать на вулицях, тіла безжально страчених людей зі зв’язаними за спиною руками. Оскільки ми працюємо над незалежним підтвердженням подій, зображених на цих фотографіях, я б нагадала Раді, що на підставі наявної на цей час інформації Сполучені Штати припускають, що російські війська вчинили в Україні військові злочини.
І ще до того, як я побачила знімки з Бучі, президент Зеленський повідомив про викрадення дітей – і ми це почули сьогодні. Також викрадають мерів міст та лікарів, релігійних діячів, журналістів та всіх, хто сміє кинути виклик агресії Росії. Деякі з них, згідно з достовірними повідомленнями, у тому числі Маріупольської міської ради, були доставлені до так званих «фільтраційних таборів», де, за повідомленнями, російські війська змушують десятки тисяч громадян України переселятися до Росії.
Повідомляється, що російські агенти Федеральної служби безпеки вилучають паспорти та посвідчення особи, забирають мобільні телефони та розлучають сім’ї. Мені не потрібно пояснювати, що нагадують ці так звані «фільтраційні табори». Це викликає жах, і ми не можемо відвести погляд.
З кожним днем ми все більше бачимо, як мало Росія поважає права людини. І саме тому я вчора оголосила, що Сполучені Штати у координації з Україною та
багатьма іншими державами-членами ООН будуть домагатися виключення Росії зі складу Ради ООН з прав людини.
Враховуючи зростаючу гору доказів, Росія не повинна мати владу в органі, метою якого – саме метою – є сприяння повазі прав людини. Це не тільки верх лицемірства – це небезпечно. Росія користується своїм членством в Раді з прав людини як платформою для пропаганди, щоб надавати уяву, що Росія має законні турботи про права людини. Насправді, ми почуємо частину цієї пропаганди тут сьогодні, я про це знаю, і я не вшаную цю брехню відповіддю – лише для того, щоб сказати, що кожна брехня, яку ми чуємо від російського представника, є ще одним доказом того, що вони не мають належати до Ради з прав людини.
Сто сорок держав-членів ООН проголосували за засудження Росії через її неспровоковану війну, яку вона розв’язала проти народу України, та гуманітарну кризу, яку вона спричинила. Ось моє послання для всіх вас: настав час поєднати ці слова з діями і показати світу, що ми можемо працювати з повною відповідальністю. І я поділяю думку президента Зеленського про те, що цей момент вимагає від відповідальних світових держав і їхніх керівників показати певну твердість і протистояти небезпечній і неспровокованій загрозі Росії проти України та світу.
Генеральний секретар заявив, що протистояти цій загрозі є завданням Ради Безпеки. Це так. І це також відповідальність керівництва ООН і керівників країн у всьому світі – кожної окремої держави-члена, яка має право голосу на Генеральній Асамблеї. Ніхто не може бути щитом для агресії Росії. Виключення Росії з Ради з прав людини – це те, на що ми разом маємо повноваження в Генеральній Асамблеї. Наші голоси можуть істотно змінити ситуацію.
Участь Росії в Раді з прав людини шкодить довірі до Ради. Це підриває всю ООН, і це просто неправильно. Давайте об’єднаємося, щоб зробити те, що правильно – і перш за все заради українського народу. Давайте зробимо цей крок, щоб допомогти їм почати відновлювати своє життя. Рівняймося на мужність президента Зеленського, присутність якого сьогодні для нас є великою честю.
Президенте Зеленський, я хочу, щоб ви знали, що ми підтримуємо народ України у час вашого протистояння цьому жорстокому нападу на ваш суверенітет, на вашу демократію та на вашу свободу.
Дякую.
