Виступ на 49-й сесії Ради ООН з прав людини
ВІДЕОВИСТУП
ЕНТОНІ БЛІНКЕН, ДЕРЖАВНИЙ СЕКРЕТАР
1 БЕРЕЗНЯ 2022 РОКУ
Пані Верховний комісар Бачелет, пане президенте, колеги, Сполучені Штати раді знову приєднатися до Ради ООН з прав людини.
Більше, ніж будь-коли в новітній історії, принципи, що лежать в основі роботи цієї Ради – і всієї Організації Об’єднаних Націй – поставлено під сумнів.
Під час нашої зустрічі Росія здійснює навмисний, неспровокований і невиправданий напад на Україну, порушуючи міжнародне право, порушуючи основні принципи міжнародного миру і безпеки, створюючи кризу в сфері прав людини та гуманітарну кризу.
Щогодини збільшується кількість повідомлень про порушення Росією прав людини та міжнародного гуманітарного права.
Росіяни завдають ударів по школах, лікарнях та житлових будинках. Вони руйнують критичну інфраструктуру, яка забезпечує мільйони людей по всій Україні питною водою, газом, щоб вони не замерзли до смерті, та електроенергією. Обстріляли цивільні автобуси, автомобілі та навіть машини швидкої допомоги. Росія робить це щодня – по всій Україні.
Учора пані Верховний комісар заявила, що в результаті нападів Росії загинули щонайменше сто мирних жителів, у тому числі діти, і ще сотні отримали поранення, і вона вважає, що реальні цифри набагато вищі. Втрати продовжують зростати, в тому числі серед тих мирних жителів, які загинули і були поранені в результаті жахливих ракетних ударів Росії, що вчора їх було нанесено по житловому комплексу в Харкові. Російське насильство лише за кілька днів змусило покинути країну понад півмільйона українців, у тому числі дітей, літніх людей та людей з обмеженими можливостями, які здійснюють страшні подорожі через зони конфлікту.
Якщо президент Путін досягне заявленої мети повалення демократично обраного уряду в Україні, криза з правами людини та гуманітарна криза тільки погіршаться. Подивіться на Крим, де російська окупація призвела до позасудових вбивств, насильницьких зникнень, катувань, свавільних затримань, переслідувань етнічних та релігійних меншин та жорстоких репресій проти інакомислення.
Кремль також посилює свої репресії в Росії, де ще до вторгнення він закривав правозахисні організації, переслідував, отруював і ув’язнював антикорупційних активістів і політичних опонентів.
Повідомляється, що влада затримала тисячі росіян, які мирно протестували проти вторгнення, а також журналістів, які висвітлювали демонстрації. Російські чиновники попередили журналістів цієї країни, що будь-яке повідомлення, яке називає напад “нападом, вторгненням чи оголошенням війни”, іншими словами – говорить правду, призведе до закриття ЗМІ та штрафу. А в прокуратурі Росії заявили, що будь-який росіянин, який допомагає іноземній державі, іноземній організації чи міжнародній організації під час її так званої “операції”, може бути ув’язнений на термін до 20 років.
Це ті порушення прав людини, задля протидії яким було створено цю Раду. Якщо ми разом не можемо зробити це зараз, коли ж ще ми зможемо це зробити?
Ми повинні надіслати рішучий і єдиний сигнал про те, що президент Путін має без жодних умов припинити цей неспровокований напад і негайно вивести російські сили з України, [надіслати сигнал так,] як це зробили Генеральний секретар і Верховний комісар.
Ми маємо рішуче і недвозначно засудити спробу Росії повалити демократично обраний уряд, а також грубі порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права. І ми повинні вжити заходів, щоб притягнути винних до відповідальності. Рішення цієї Ради провести термінові дебати щодо кризи в Україні є важливим кроком до забезпечення документування та підзвітності, і я дякую багатьом членам, які його підтримали.
Ми повинні підкреслити необхідність Росії дотримуватися зобов’язань навіть під час її незаконного вторгнення, поважати міжнародне гуманітарне право, в тому числі в галузі захисту цивільного населення в конфлікті.
Члени Ради мають припинити використовувати формулювання, з яких може випливати, що всі сторони несуть однакову відповідальність за неспровокований напад однієї зі сторін. Це не просто так – це неправильно – і це не допоможе забезпечити відповідальність у належний спосіб. Те саме стосується членів, які неправдиво стверджують, що засудження порушень прав людини є “політизацією” ситуації. Саме неможливість говорити про порушення прав людини політизує ситуацію.
Ми маємо відкинути фальшиві спроби Росії виправдати цей напад як захист прав людини – неправомірне застосування термінів, які ми вживаємо для найгірших звірств, і неповагу до всіх жертв цих злочинів.
Нарешті, ми маємо тиснути на Кремль, щоб він поважав права людини всіх росіян – включно з правом громадян мирно висловлювати незгоду, а журналістів повідомляти новини – і надавати інформацію сім’ям російських солдатів, які заслуговують знати долю своїх близьких, загиблих у війні, яку за своїм вибором розв’язав президент Путін.
Можна обгрунтовано запитати, чи варто дозволяти державі-члену ООН, яка намагається захопити іншу державу-члена ООН, вчиняючи жахливі порушення прав людини та завдаючи масових гуманітарних страждань, залишатися в цій Раді.
Незважаючи на те, що ми зосереджуємось на кризі в Україні, це далеко не єдина частина світу, де потрібна увага Ради.
У Білорусі режим Лукашенка жорстоко пригнічує громадянське суспільство та національний продемократичний рух, використовуючи репресії за межами країни, щоб змусити мовчати своїх критиків за кордоном, і забезпечуючи можливість вторгнення Росії. Останніми днями влада Білорусі затримала сотні людей, які мирно демонстрували проти нападу Росії.
У Китаї уряд продовжує вчиняти геноцид і злочини проти людства в Сіньцзяні проти уйгурів, переважно мусульман, та інших меншин, і ми закликаємо Верховного комісара негайно оприлюднити свій звіт про ситуацію в Китаї.
Ми повинні подвоїти наші зусилля для подолання гуманітарної кризи в Афганістані, що підсилюється, та тиснути на талібів, щоб змусити їх поважати права всіх афганців, включаючи припинення несправедливих затримань жінок-мітингувальників і журналістів, припинення репресій і надання можливості всім афганцям здобувати освіту та працювати у всіх секторах.
Постійної уваги цієї Ради вимагають також кризи з правами людини в Бірмі, на Кубі, у КНДР, Ірані, Нікарагуа, Південному Судані, Сирії, Венесуелі та Ємені.
У кожному з цих місць ми повинні не лише засуджувати зловживання, але й працювати над тим, щоб зупинити їх і притягнути винних до відповідальності.
Але в той момент, коли світ потребує моральної ясності та єдності цієї Ради, деякі уряди стверджують, що суверенітет надає країнам право робити у межах своїх кордонів все, що їм забажається. Не випадково, що багато урядів, які висловлюють цей аргумент і систематично порушують права людини, продемонстрували моторошне мовчання щодо кричущого нападу Росії на суверенітет України.
Загальна декларація починається зі слова “універсальний”, оскільки нації вирішили, що існують права, якими має право користуватися кожна людина. Члени цієї Ради несуть особливу відповідальність саме за посилення, а не послаблення цих прав.
Один зі способів зробити це – вітати уважне вивчення наших власних документів. У вересні Сполучені Штати надали офіційне постійне запрошення всім експертам ООН, які звітують і надають консультації з тематичних питань прав людини. Ми закликаємо усіх членів Ради зробити цей крок.
Ми знаємо, що нам потрібно працювати, щоб просувати права людини вдома. Потрібно усім членам. Важливо те, щоб ми всі дотримувалися однакових стандартів і працювали над усуненням своїх недоліків, що ми й робимо.
Ось чого ще можна очікувати від Сполучених Штатів у цій Раді.
По-перше, ми прагнемо співпрацювати з іншими країнами, у тому числі з тими, з якими ми не завжди погоджуємось, для підтримки прав людини, і члени [Ради] переконалися у цьому під час взаємодії з нашим постійним представником при ООН в Женеві послом Шибою Крокер та нашим новим послом у Раді з прав людини Мішель Тейлор.
По-друге, ми неодноразово чули, що Сполучені Штати частіше зосереджуються на зміцненні громадянських і політичних прав, ніж економічних, соціальних і культурних. Люди в усьому світі хочуть, щоб ми робили і те й інше – і ми чуємо цей заклик.
По-третє, ми продовжуватимемо протидіяти антиізраїльській упередженості та несправедливому і непропорційному зосередженню уваги на Ізраїлі в Раді. Комісія з розслідування та пункт 7 порядку денного є плямою на довірі до Ради, і ми рішуче відкидаємо їх.
По-четверте, ми продовжимо боротися за права людини ЛГБТКІ+; людей з обмеженими можливостями; представників расових, етнічних та релігійних меншин; жінок та дівчат; і всіх вразливих груп населення та людей, які перебувають у складних ситуаціях.
Останніми днями на всіх континентах люди вийшли на демонстрації проти вторгнення Росії – і за права українців. Вони розуміють: якщо ми дозволимо будь-де грубо розтоптати правила міжнародного порядку, ми послабимо ці правила усюди. Як сказав естонський студент-мітингувальник: “Якщо Україна не країна… то [президент Путін] може сказати, що Естонія теж не країна”.
Ми виступаємо за ці правила, а не проти якогось уряду. Але радше тому, що ми бачимо нашу спільну зацікавленість у прагненні до побудови світу, у якому для всіх людей, всіх народів будуть забезпечені права людини, мир та безпека. І тому, що історія продемонструвала: відмова від цих правил приносить нам темряву і страждання.
Люди в Україні та в усьому світі очікують від нас, щоб ми піднялися і відстояли [ці правила] разом. Маємо виправдати ці очікування.
###
Для перегляду оригиналу: https://www.state.gov/remarks-at-the-un-human-rights-council-49th-session/
Цей переклад надається для зручності користувачів, і тільки оригінальний англійський текст слід вважати офіційним.
