ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ЯЦЕНЮК: Пане Секретар, мені справляє величезне задоволення бачити Вас у Києві. Я хочу чітко і ясно заявити, що Сполучені Штати Америки – один із найсильніших союзників України, і ми справді високо цінуємо вашу підтримку нашої боротьби за волю, свободу і незалежність.
Уся планета, увесь світ зараз переживає один з найдраматичніших в історії періодів, коли Російська Федерація порушила міжнародне право, незаконно анексувала Крим і вторглася на схід України. Що нам потрібно – це мир. Досягнута кілька місяців тому Мінська угода досі жива, але ми закликаємо Російську Федерацію виконувати й дотримуватися Мінської угоди. Головні попередні умови – це закриття кордону, відведення російських військ і припинення постачання керованих росіянами терористів. Це найкращий спосіб вирішення проблеми і найкращий рецепт того, як зупинити російську агресію й домогтися деескалації конфлікту.
Ми твердо переконані, що для того, щоб досягти мирної угоди, Україні необхідно нарощувати свій оборонний потенціал. Український уряд всіма наявними силами надає гуманітарну допомогу сходові України, тому що ті, хто досі проживає на територіях, які перебувають під контролем – під тимчасовим контролем проросійських терористів, стали заручниками цих так званих повстанців. Ми й досі постачаємо газ, ми й досі постачаємо електроенергію, ми направляємо великі обсяги гуманітарної допомоги на ці території, і ми справді високо цінуємо підтримку з боку уряду США, ті 16 мільйонів доларів, які будуть безпосередньо направлені в Донецьку та Луганську області на допомогу тим, хто опинився в дуже скрутному становищі.
Я хочу чітко висловити свою позицію стосовно будь-яких подальших мирних переговорів і мирних угод. Перше, найбільш важливе і вирішальне питання. Нам потрібен мир. Але ми ніколи не будемо розглядати нічого, що підриває територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, її європейське майбутнє. Ми справді високо цінуємо підтримку з боку уряду США у справі проведення реформ – дійсно необхідних реформ, які запроваджуються українським урядом, головним чином, у судовій системі, проведенні податкової реформи, подоланні корупції, закритті лазівок в оподаткуванні, в побудові нового типу державного управління в Україні. І технічна, а також фінансова допомога, що надається урядом Сполучених Штатів, має для нас вирішальне значення.
Ми сподіваємося, що Україна успішно завершить переговори з МВФ, сподіваємося, що Україна успішно проведе всі реформи, і це стане спільним успіхом усього вільного світу. І дозвольте мені наголосити на одному вкрай важливому аспекті: Ми повинні зберегти єдність вільного світу – єдність між США, ЄС і Україною – щоб викувати реальну мирну угоду, щоб забезпечити мир і стабільність у Європі і зупинити російську агресію.
Пане Секретар Керрі, мені, як завжди справляє величезне задоволення бачити Вас і вести з Вами всебічні переговори.
СЕКРЕТАР КЕРРІ: Дякую Арсенію, пане Прем’єр-міністр. Я щиро вдячний Вам за теплий прийом. Дякую за Ваше прекрасне співробітництво не лише сьогодні, а з дня нашої першої зустрічі, коли я приїхав сюди рік тому, і ми почали разом над цим працювати.
Я дуже радий знову приїхати до Києва в цей дуже, вочевидь, насичений дипломатичний день, і провести важливі перемовини з прем’єр-міністром, а до того – ланч із міністром закордонних справ, а ще раніше – провести зустріч із президентом Порошенком. Паралельно я мав змогу скоординувати наші дипломатичні кроки з канцлером Меркель і президентом Олландом, чия присутність тут сьогодні є дійсно додатковим свідоцтвом не лише важливості цього моменту, але й і потужної підтримки – спільної підтримки, якою користується Україна в усій Європі, Сполучених Штатах і багатьох інших країнах.
Останнім разом я побував у Києві 11 місяців тому, і за той час, що минув відтоді, Київ, як і весь народ України, раз за разом зазнавав випробувань. Лише через кілька днів після мого візиту Росія загарбала Крим, і всі ми знаємо, що сталося після того. Але що не потрапило в газетні заголовки, що залишилося поза увагою людей – це той факт, що Україна витримала всі випробування, через які їй довелося пройти. Вона вистояла, і український народ довів свій рішучий намір жити в сильній демократичній державі. Більше того, ця країна досягла справді видатних демократичних успіхів, навіть зіткнувшись із цими неймовірно складними викликами. І всі ми стали свідками того, як починаючи з відважних демонстрацій на Майдані до двох раундів вільних і чесних виборів – я можу додати, проведених в умовах запеклої протидії ворогів демократії, які намагалися не допустити їхнього проведення – ці два раунди все ж відбулися, і був створений сильний уряд, який відстоює суверенітет своєї держави. Що дуже важливо – парламент ухвалив добротний бюджет, заклав підвалини вкрай важливих реформ і розпочав їх проведення, реалізуючи масштабний план реформування країни.
Втім, ніхто де думає, що найважча робота вже зроблена. Це ще не кінець. У певному розумінні важка робота тільки починається. Проте, як я вже сказав прем’єр-міністрові кілька хвилин тому, Сполучені Штати й надалі підтримуватимуть Україну в її устремліннях до більш демократичної й більш суверенно вираженої незалежності, в її устремліннях до майбутнього. Ми зобов’язуємося допомагати Україні в забезпеченні її економічної стабільності, щоб вона могла запроваджувати обіцяні урядом реформи, яких вимагає народ. Відтак ми працюємо разом з урядом, працюємо разом з МВФ, зі Світовим банком, ми працюємо разом з нашими союзниками. Ми працюємо в багатьох різних напрямках, щоб забезпечити як економічне майбутнє, так і демократичне майбутнє громадянського суспільства України.
Ми рухаємося вперед, про що вже було оголошено позавчора. Кредитна гарантія в обсязі 1 млрд. доларів підтримає українську програму економічних реформ і допоможе урядові задовольнити невідкладні видаткові потреби. Ми також заявили урядові та публічно оголосили, що ми готові надати в цьому році ще одну кредитну гарантію в розмірі 1 млрд. доларів за умови проведення реформ. Ми також знаємо, що витрати можуть бути значно більшими, ніж та сума, яку я щойно озвучив, і розуміємо велике значення всіх тих, хто виступає на захист вільної демократичної України, як і всіх тих, хто усвідомлює важливість зусиль, які докладаються народом України. Це надає додаткового значення тому факту, що ми тут надовго і на майбутнє.
Сьогодні, під час усіх зустрічей мені було дуже приємно чути, що уряд твердо й неухильно стоїть на шляху реформ. А процес реформ, попри всі труднощі, є невід’ємною складовою частиною економічного майбутнього України. У кінцевому рахунку саме це і є найкраща зброя України в цій боротьбі за суверенітет, незалежність і демократію. Чим міцніше приживатимуться реформи, чим їх ставатиме більше, тим більше надходитиме зовнішніх інвестицій, тим більше відкриватиметься можливостей для подолання економічної кризи, і більше людей в Україні повірять, що вони отримали саме те, за що боролися, а це дуже важливо. Прем’єр-міністр, президент, міністр закордонних справ – усі вони розповідали мені про ті зусилля, що докладаються в країні до викорінення корупції, реформування судової системи та енергетичного сектора, наведення ладу в українській фінансовій системі та покращення бізнес-клімату.
Зараз цілком очевидно, що нашим першочерговим завданням є припинення насильства, яке лютує на сході України. З квітня минулого року загинуло понад 5,350 осіб, були дощенту зруйновані тисячі житлових будинків. Сепаратисти без розбору обстрілюють з артилерії все підряд – лікарні, школи, громадські місця, де мирні мешканці чекають на автобуси, тролейбуси, стоять у чергах за продуктами та предметами першої необхідності. Сотні тисяч осіб були змушені тікати, кидаючи все напризволяще – якщо вони взагалі мають можливість вибратися в безпечне місце. Сім’ї ховаються по підвалах і на вокзалах без їжі, без тепла, без електроенергії, не знаючи, коли вони зможуть звідти вибратися й чи зможуть узагалі. Ось така реальність, з якою стикається надто багато людей в зоні цього конфлікту.
У результаті, як хвилину тому зазначив прем’єр-міністр, Сполучені Штати виділяють додатково 16.5 мільйонів доларів на безпосередню допомогу тим українцям, які найбільше постраждали від конфлікту на Донбасі. І, подібно до іншої гуманітарної допомоги, яку ми надаємо з самого початку цього конфлікту, ці кошти підуть на підтримку діяльності Управління Верховного комісара ООН з питань біженців, Координаційного офісу ООН з гуманітарних справ та інших організацій, і ці гроші будуть конкретно спрямовані на схід, тобто в той самий регіон, на якому найбільш негативно позначається російська допомога сепаратистам і їхнім діям. Отже ми не залишаємо поза увагою навіть зону конфлікту. Таким чином, враховуючи це оголошення, загальний обсяг американських коштів на невідкладну гуманітарну допомогу населенню України, наданих від початку кризи, вже перевищив 355 млн. доларів. І це не беручи до уваги інших видів допомоги, яку ми надаємо безпосередньо урядові в інших різноманітних формах, і не беручи до уваги кредитних гарантій, про які я щойно згадував.
Зараз ми глибоко занепокоєні тим, що насильство в Україні поширюється дедалі швидшими темпами. Саме тому я зараз тут. Саме тому президент Олланд і канцлер Меркель теж тут. Саме тому в цей уїк-енд ми знову зустрінемося в Мюнхені, на Мюнхенській конференції з віце-президентом Байденом, канцлером Меркель та іншими, щоб продовжити ту дипломатичну роботу, яка відбувається тут і зараз. Росія та сепаратисти, далекі від виконання Мінських угод, захоплюють нові території, тероризують дедалі більше мирних мешканців і відмовляються брати участь у серйозних переговорах.
Хай ніхто має сумнівів у тому, хто тут блокує перспективи досягнення миру. Вони продовжують відмовляти Україні в праві контролювати власний кордон – її власний кордон. А це ж міжнародний кордон, визнаний у сучасному світі як суверенна власність і демаркаційна лінія, що розділяє території держав. Тимчасом Росія, здається, безкарно перетинає й надалі перетинатиме цей кордон своїми озброєннями, живою силою та знаряддями смерті, які вони привозять в Україну. Росія та сепаратисти захоплюють усе нові території та відмовляють Україні в праві контролю над ними, як суверенній державі.
Отже російська зброя та бойовики – і я можу додати, що це небезпідставне звинувачення. Ми живемо в сучасному світі розвинених технологій. Кожний розуміє, що існує можливість бачити речі з великої висоти – чи то з космосу, чи нижче. І факт той, що ми відстежуємо і чітко бачимо, що, коли і як саме вони привозять, і тут немає жодних питань про доставку танків, транспортування ракетних систем, конвої з людьми, зброєю та іншими знаряддями війни.
Тимчасом, на жаль, могутня пропагандистська система їхніх ЗМІ продовжує поширювати те, що можна назвати лише брехнею про те, що відбувається в зоні конфлікту, і хто несе відповідальність за це насильство. Зараз ми точно знаємо одне: разом із рішенням президента Порошенка вирушити на шляху до миру президент Путін теж може прийняти рішення, яке могло б покласти край цій війні, як за його словами, він готовий і хоче це зробити, і зробив це, добиваючись підписання Мінських угод.
Як я вже не раз говорив, протягом минулих місяців у Росії було кілька обхідних шляхів, щоб перехопити хід подій, але, на жаль, ці можливості лишилися далеко позаду. Простір для маневру дедалі звужується, але ще є можливість до них повернутися. Ще можна відступити й відновити більш тісні зв’язки з Європою, Заходом, Сполученими Штатами. Є спосіб повернутися до спільного комплексу заходів, які можна було б вжити спільними зусиллями. Але цей комплекс починається з припинення вогню і надання змоги Україні контролювати власний міжнародний кордон, шанувати цей кордон і розпочати відведення важких озброєнь на протилежний бік цього кордону.
Він також починається зі звільнення політичних в’язнів, в тому числі Надії Савченко та інших осіб. Щойно ці рішення будуть прийняті, вся ситуація негайно покращиться. Єдиний спосіб покласти цьому край – це дипломатія. Ми не маємо ілюзій щодо існування «воєнного рішення», і всупереч деяким коментарям окремих людей, які зробили вибір на користь розпалювання конфлікту, і які я читав останніми днями, ми не обираємо воєнний варіант; ми обираємо мирне рішення шляхом дипломатії. Але досягнути миру зусиллями лише одної сторони неможливо. Для того щоб його досягнути, повинні зібратися разом усі сторони.
Втім, люди вважали, що укладання Мінської угоди було важливим кроком на шляху до можливості досягнення іншого результату. Ніхто – ні Україна, ні Сполучені Штати, ні наші європейські партнери – не хоче продовження цього конфлікту з Росією бодай ще один день. Але все, чого ми просимо, – це щоб Росія і сепаратисти підтримали і виконали взяті на себе зобов’язання, щоб вони реально припинили вогонь, здійснили відведення важких збройних систем від лінії перемир’я на кордоні, щоб вони вивели іноземні війська та озброєння з України, щоб були звільнені заручники і, нарешті, щоб вони поважали міжнародні кордони та український суверенітет. І я можу вам гарантувати, що Сполучені Штати Америки можуть стати гарантом такого миру, якщо він може бути досягнутий.
Зі свого боку Україна не раз, і сьогодні знову підтверджує свою готовність визнати схвалений Радою особливий статус населених пунктів Донбасу, який надає їм більшу економічну і політичну свободу. Він досі залишається на столі і може бути виконаний. Зобов’язання провести конституційну реформу, так само як зобов’язання провести на Донбасі вільні й чесні вибори готові до реалізації. Так виглядають загальні контури миру. Такі кроки, що мають бути зроблені обома сторонами, і щойно вони будуть зроблені, українські сім’ї зможуть повернутися до своїх домівок, ізоляція Росії буде послаблена і, ясна річ, покращиться життя населення східної України, яке зможе визначити власне майбутнє на мирній, законній і конституційній основі.
Таким чином, я б хотів підкреслити, що те, про що я говорив – це саме той результат, якого, за її словами, прагне досягнути Росія. Це єдиний шлях до припинення кровопролиття, і той факт, що канцлер Меркель і президент Олланд теж відвідали сьогодні Київ, підкреслює, що спільними зусиллями Сполучені Штати, Франція, Німеччина і решта наших міжнародних партнерів єдині з Україною і закликають Росію не гаючи часу, прийти на допомогу і взяти участь у конструктивному розв’язанні цього процесу.
Тимчасом, ми будемо твердо стояти на боці українського народу, який ні на мить не забуває про краще майбутнє, яке він виборює. І ми разом з київськими керівниками продовжимо працювати, в тому числі й у ці вихідні в Мюнхені, над пошуком дипломатичного рішення, яке поважатиме суверенітет і територіальну цілісність України і дозволить українському народові продовжити відбудову політичних, економічних і культурних основ демократичної України.
Гадаю, ми будемо раді відповісти тут на кілька запитань.
ДЖ. ПСАКІ: Перше запитання – Джим Шутто, CNN.
ЗАПИТАННЯ: Дякую, пане Секретар, пане Прем’єр-міністр. Я хотів би почати з Вас, Секретар Керрі. Мої московські колеги з CNN звернулися до Кремля, щоб дізнатися реакцію на вашу спільну з президентом Порошенком заяву, зроблену сьогодні трохи раніше. Кремлівський прес-секретар Дмитрій Пєсков звернув особливу увагу на ваші слова про те, що на території Україні присутні російські війська, що призводить до загострення конфлікту. Він сказав: «В Україні немає ні російських танків, ні військ. Ці звинувачення не відповідають дійсності». Чи могли б ви відреагувати на ці слова, а також просто дайте відповідь, чи вважаєте ви, що США і Захід можуть вести розумні переговори з партнером, який дотримується діаметрально протилежної точки зору навіть на реальні факти, перш ніж переходити до пошуку потенційних шляхів вирішення проблеми.
І в порядку продовження, чи можу я запитати, пане прем’єр-міністр Яценюк, – дякую – у випадку ескалації на тій підставі, що була описана в дуже похмурих і тривожних термінах керівниками США, Франції та Німеччини, і у світлі того, що тріо керівників західних держав прибуло сюди, чи було б розумно очікувати, що вони приїхали сюди, скажімо, з черговим раундом готових до впровадження каральних санкцій, або зі смертоносною зброєю, про яку так просить Україна. Натомість, вони їдуть у Москву з черговою дипломатичною місією. І я хотів би знати, чи ви цим розчаровані. І я хотів би знати, чи не буде приречена Україна на загибель без надання воєнної допомоги, якщо росіяни розпочнуть бойові дії?
СЕКРЕТАР КЕРРІ: Дозвольте мені підійти до відповіді на це запитання двома шляхами. По-перше, я відповім на одну його частину, але я хочу, щоб український прем’єр-міністр, який стоїть поряд зі мною, поділився з вами деякими доказами, які є у нього і в України відносно того, чи є, чи немає росіян на її території. І я хотів би запитати дуже просто: пане прем’єр-міністр, чи це правда, що згідно з сьогоднішньою заявою Кремля, на українській території немає росіян?
ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ЯЦЕНЮК: Здається, єдина країна, яка категорично заперечує явну присутність російських військ в Україні – це Російська Федерація і особисто президент Путін. Якщо їм потрібно, я можу їм позичити свої окуляри. Зрозуміло, що російські чоботи на українській землі, ясно, як день, що саме Росія захопила Крим, Росія захопила схід України, тому що, відверто кажучи, доволі важко купити ракетні комплекси СА-11 і СА-22, російські танки, російські гаубиці чи російську артилерію на ринку в Донецьку чи Луганську. У нас є переконливі докази того, що Російська Федерація порушила міжнародне право, а російський президент віддав наказ російським військам окупувати Крим і схід України. Ми не воюємо з так званими повстанцями чи ополченням. Ми воюємо з регулярною російською армією.
СЕКРЕТАР КЕРРІ: Дозвольте мені додати до цього, що соціальні мережі заповнені коментарями – і принагідно фотознімками – російських солдатів, які повернулися до Росії мертвими, і батьків у Росії, яким набрехали, що їхні діти, їхні сини загинули десь внаслідок нещасного випадку. А ще є інші історії. Я не буду надто вдаватися в подробиці, скажу вам лише, що є перехоплені розмови, накази, видані людьми, яких можна чітко розпізнати як росіян. Є посилання – зараз у полоні перебуває людина, яка нещодавно дала показання про свою роль у зв’язку з рішеннями такого роду. Отже, цього досить.
Тепер, друга частина вашого запитання: Чи можна домовитися з кимось, хто робить такого роду заяви? Відповідь «так», ясна річ, можна. Тому що переговори ніколи – тому що результат переговорів ніколи на базується на чиїхось словах; він базується на цілком конкретних домовленостях про те, що саме треба зробити, які можна чітко відстежити й виконати. І ми протягом років вели переговори з колишнім Радянським Союзом; ми вели переговори з тим, що колись називали Червоним Китаєм, і ми досягали угод у сферах озброєнь, збройних систем, верифікації. Рональд Рейган вів переговори і досягав угоди, укладаючи договори про обмеження озброєнь, ключовим елементом яких була верифікація, тобто можливість знати, що ви робите, обов’язкова для обох сторін. Саме про це ми постараємося домовитися і тут. І саме про це президент Обама хотів домовитися з самого початку цього процесу.
Існує безліч різних можливостей. Ми були в Женеві. Проводили зустрічі у трьохсторонньому форматі; проводили зустрічі в Нормандії; зустрічі в так званому нормандському форматі; вели телефонні розмови. Було докладено безліч зусиль заради просування цього процесу. Я не думаю, що ми багато виграємо від обговорення конкретних фактів зараз. Якщо вони хочуть заперечувати ці конкретні факти – гаразд. Тоді з усією певністю можна було б домовитися і документально засвідчити відведення важких збройних систем незалежно від того кому вони належать – хоча було б дуже дивним відведення українських збройних систем назад у Росію, але ми б домовлялися про це і ми вочевидь готові вести переговори про державний кордон, повернення заручників, лінію контролю, просування політичного процесу, який дасть певні гарантії тим, хто називає себе сепаратистами, хоча насправді вони не зовсім відокремлюються від України. Вони хочуть бути частиною України, вони хочуть мати більше прав. І уряд України чітко їм заявив, що вони можуть мати більше прав.
Отже про всі ці речі дійсно можна домовлятися, і саме тому ми тут – тому що ми готові до цього.
ЗАПИТАННЯ: Додаткове запитання?
ЗАПИТАННЯ: Пане прем’єр-міністр, у мене було додаткове запитання.
ЗАПИТАННЯ: Так.
ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ЯЦЕНЮК: Ми зробили все, що повинна була зробити українська сторона за Мінською угодою. Парламент прийняв низку законів, починаючи з особливого статусу Донецька і Луганська і закону про амністію, який не користувався одностайною підтримкою в українському суспільстві. Але така була ціна, яку ми мусили заплатити. Президент оголосив перемир’я, отже все – тобто з нашого боку все було зроблено і виконано. Росія порушила всю цю угоду і ключові попередні умови. Проте справа не в попередніх умовах, а в ключових положеннях і пунктах самої угоди, перша з яких – перекрити кордон; друга – зупинити поставки проросійським терористам і третя – відвести її війська. Усі вони не були виконані Росією.
Чому ми просимо про нарощування оборонного потенціалу України? Це не для наступальної операції. Це для оборонної операції. Одному Богові відома кінцева мета Росії і президента Путіна. Російська агресія являє собою загрозу глобальному світопорядку, європейській безпеці і державам-членам НАТО.
Отже наша мета – це досягнення миру, але для того, щоб досягти миру необхідно обороняти свою країну і стримувати Росію – не дозволяючи російським військам просуватися далі й далі.
ЗАПИТАННЯ: Дякую. Моє питання стосується економіки (нерозбірливо). Ви вже торкалися теми МВФ, отже яка імовірність того, що Україна найближчими днями отримає нову програму МВФ? Адже зараз про це тривають переговори. Чи будуть Сполучені Штати допомагати Україні в підключенні до фінансової підтримки нових країн-донорів? Дякую.
СЕКРЕТАР КЕРРІ: Нових що?
ЗАПИТАННЯ: Фінансова підтримка, нові країни-донори.
СЕКРЕТАР КЕРРІ: О, нові гроші. А перша частина була про зброю і допомогу?
ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ЯЦЕНЮК: Про МВФ. Тільки про МВФ, Джоне.
СЕКРЕТАР КЕРРІ: А, про МВФ. Обидва – суто про економіку. Дякую. Що ж, наші надії дуже оптимістичні. Я не можу сказати з усією певністю, оскільки рішення про те, чи укладе МВФ відповідну угоду, чи ні, залежить від комплексу внутрішніх стандартів МВФ, які мають бути дотримані. Існують дуже суворі економічні вимоги щодо безлічі різноманітних аспектів тутешньої економіки. Саме про це й ведуться зараз переговори.
Проте я впевнений, що уряд має намір зробити максимум можливого, щоб виконати ці стандарти, щоб гарантувати їх дотримання. Тому маю надію, і всі ми сподіваємося, що кредит МВФ буде наданий. Ми також сподіваємося, що надійде допомога з інших джерел. ЄС зобов’язався надати приблизно 2.5 млрд. доларів; ми, як я вже сказав, зобов’язалися надати спочатку 1 млрд., і ще один мільярд, щойно розпочнеться запровадження реформ. І я цілком упевнений, виходячи з розмов, які нами ведуться, що ми готові виступити й продовжувати надання допомоги.
Буде потрібно закрити існуючий розрив. Щодо другої частини вашого запитання я б сказав, що ми дуже інтенсивно над цим працюємо. Секретар Джек Лью зараз наполегливо працює, встановлюючи контакти з іншими країнами, щоб заручитися їхніми зобов’язаннями, тому що всі ми розуміємо важливість виконання цієї вимоги для України. Дуже, дуже важливо, щоб гроші були надані. Уряд виконує свою частку роботи, народ України виконує свою частку роботи. Друзям України теж важливо виступити й теж зробити свою частку роботи.
МІС ПСАКІ: Наступне запитання – Майкл Гордон, Нью-Йорк Таймс.
ЗАПИТАННЯ: Пане Секретар, і світі виявляється великий інтерес до – пропозицій канцлера Меркель і президента Олланда і їхньої поїздки до Москви. Чи підтримуєте ви їхню ініціативу і пропозицію в усіх подробицях, і чи буде вона спиратися на Мінську угоду? Чи існує формула або/або в питанні оборонних озброєнь? Якщо їхня пропозиція увінчається успіхом і приведе до миру, чи ліквідує це необхідність відправки в Україну оборонних озброєнь, чи все ж така необхідність існуватиме задля нарощування оборонного потенціалу України та забезпечення миру перед загрозою майбутньої агресії?
І ще одне запитання – прем’єр-міністру, будь ласка: Я б хотів почути вашу оцінку. Чи вітаєте ви франко-німецьку пропозицію? Чи відомо вам, у чому полягає франко-німецька пропозиція, і за яких, на вашу думку, умов – чи може вона стати внеском у зусилля щодо досягнення мирної угоди? Дякую.
СЕКРЕТАР КЕРРІ: Ну, Майкле, вчора вранці міністр іноземних справ Лоран Фабіус зателефонував мені й повідомив про поїздку президента Олланда [1], і ми обговорили те, що вони отримали від – Президент Путін має пару ідей, але вони ще ретельно не проаналізовані. Згодом мені зателефонував міністр іноземних справ Штайнмайєр і повідомив, що канцлер Меркель теж поїде, і що вони теж аналізують те, що запропонував президент Путін. Зараз у нас є цей текст, ми його бачили, ми знаємо, про що йдеться. Але тільки сьогодні після полудня було оголошено, що вони збираються внести якусь контрпропозицію, і ми ще не обговорювали її з ними в усіх деталях. Ми не – ці обговорення це тривають зараз.
Але ми підтримуємо їхні зусилля бути активними учасниками процесу і їхню готовність поїхати до Москви та зустрітися з президентом Путіним, щоб дізнатися, чи можемо ми знайти якесь дипломатичне рішення? Ясна річ, ми підтримуємо. На нашу думку, дипломатія зараз – це саме те, що дуже, дуже потрібно, і це особливо корисно, оскільки у нас є ключові рішення щодо різних варіантів вибору наших майбутні дій. І ми зустрінемося – я зустрінуся з канцлером Меркель у Мюнхені, а потім канцлер Меркель поїде у Вашингтон і знову зустрінеться з Президентом у понеділок. Отже все це елементи узгоджених зусиль, щоб побачити, чи можемо ми якось розширити розумну ініціативу, яка б могла призвести до деескалації цього конфлікту, чого ми й добиваємося з самого початку, відтоді, як поїхали в Женеву кілька місяців тому.
Отже в принципі ми підтримуємо їхню ініціативу в цілому. Ми підтримуємо спроби знайти рішення. Ми говоримо, як я вже сказав раніше, під час мого спільного брифінгу з президентом Порошенком, що проект такої угоди повинен включати дотримання базових положень Мінської угоди: базову концепцію припинення вогню; базову концепцію, в кінцевому рахунку, міжнародного кордону як складову частину переговорів; а також інші речі, про які я говорив стосовно прав, відведення важких озброєнь тощо.
Проте перше, чого належить досягти – це припинення вогню. Ніщо з того, про що я говорив, не може бути досягнуто ціною суверенітету України чи її незалежності. І це є важливий принцип, яким ми керуємося і будемо керуватися найближчими днями, конкретно обмірковуючи ситуацію, що склалася.
ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ЯЦЕНЮК: Ми маємо угоду – або мали угоду – в Мінську. І на цій угоді стоять відбитки пальців президента Путіна. Тому спроба укласти нову угоду, не виконуючи попередньої, здається мені пасткою. Тому ми закликаємо Росію виконати й дотримуватися того, що було домовлено, підписано і особисто санкціоновано президентом Путіним. Ми рішуче підтримуємо узгоджені кроки Франції, Німеччини, ЄС і Сполучених Штатів Америки, спрямовані на залагодження цього конфлікту і зупинення російської агресії.
У нас було кілька різних форматів. Першим форматом була Женева. Іншим – Нормандія. Тому я вважаю, що найкращим форматом є Київський формат за участю США, Німеччини, Франції, ну, власне ЄС, і України, які сидітимуть за одним столом матимуть єдину, сильну й непохитну позицію. І єдина наша ідея – це досягти миру, але ми ніколи не обміняємо мир на наші цінності та принципи. Ми ніколи не продамо своєї гідності і свободи. Ми ніколи не розглядатимемо нічого, що підриватиме нашу незалежність, територіальну цілісність і наш вибір, тому що це наш вибір. І ми заплатили за нього своїми життями на Майдані – Європейський вибір.
ЗАПИТАННЯ: Дякую, пане Секретар Керрі за приїзд сюди у цей складний час. Дякую за підтримку України. Моє запитання стосується оборонних озброєнь для України. У Конгресі США є двопартійний консенсус на користь пропозиції надати Україні оборонну зброю. Як ви раніше сказали, щодня, щогодини десятки й сотні українських солдатів і мирних жителів гинуть на сході. Коли США чи адміністрація Обами планують переглянути своє попереднє рішення, і коли Україна отримає ці оборонні озброєння?
І друге питання до прем’єр-міністра: Якої підтримки ви сподіваєтеся від США і їхніх союзників у цей воєнний час? І що ви думаєте, як прем’єр-міністр, коли президент надсилає пропозицію Німеччині і Франції в обхід України? Дякую.
СЕКРЕТАР КЕРРІ: Ну, судячи з того, що останнім часом циркулює у ЗМІ, існує один добре відомий факт, що Президент розмірковує над усіма варіантами того, в якій ситуації ми знаходимося І причина цього дуже проста: насильство погіршилося, Мінська угода не виконується й не дотримується, і всі ми вважаємо неприйнятною ту небезпеку, яка випливає з цього збільшеного насильства. Тому з огляду на це Президент обмірковує всі наявні варіанти. В числі цих варіантів є вочевидь можливість надання оборонної допомоги Україні. І всі ці обговорення ще тривають.
Я певен, що невдовзі Президент прийме своє рішення, але не раніше, ніж почує від мене, від інших людей, які на даний момент провадять розмови в Європі – зустрічі на Мюнхенській конференції, і, ясна річ, дуже важливою буде зустріч у понеділок із канцлером Меркель. І тоді, коли Президент, вважатиме за необхідне або буде готовий, він прийме своє рішення. Я гадаю, що Президент повторив би це, якби був сьогодні тут – а я тут виступаю від його імені – що в першу чергу він би обрав можливість залагодити цей конфлікт шляхом дипломатії, шляхом угоди, якої б усі дотримувалися. І ми не зацікавлені у війні чужими руками. Наша мета – змінити поведінку Росії, і ми розглядатимемо всі наявні у нас варіанти в координації з нашими партнерами, що допоможе нам досягти взаємно узгодженого рішення.
ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ЯЦЕНЮК: Ну, я завжди просто в захваті від будь-яких ініціатив, які пропонуються паном Путіним, інколи їх навіть буває небезпечно торкатися. Але в даному випадку дозвольте мені ще раз повторити: Найкращий шлях залагодити цей конфлікт – це збереження єдності вільного світу. США, ЄС і Україна, ми залишаємося разом, ми діємо злагоджено, більше того, це справа України – вирішувати своє майбутнє. І ми вважаємо, що США і Європейський Союз підтримають усе, що організується і формулюється українським урядом і українським народом. Оскільки ми поділяємо одні й ті самі цінності, маємо такі самі цілі й завдання. Перше – це зробити Україну успішною, стабільною європейською державою, досягти миру, зупинити російську агресію, відновити законність і правопорядок у Європі.
Отже це і є найкращий формат нашого співробітництва. І цілком очевидно, що президент Путін хоче розколоти єдність ЄС. Він хоче внести розкол у єдність ЄС і США. Але він програє, як уже програвав кілька разів. Цього разу він програє знову.
СЕКРЕТАР КЕРРІ: Усім спасибі.
