Спільна гуманітарна заява Австралії, Великобританії, Естонії, Європейського Союзу, Італії, Канади, Норвегії, Сполучених Штатів Америки, Чехії, Швейцарії, Швеції та Японії щодо захисту цивільного населення в Україні
24 травня 2022 року
Сьогодні виповнюється три місяці з початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого.
За цей час загинули тисячі людей, а напади на мирних жителів і цивільну інфраструктуру тільки посилюються. Людські страждання, заподіяні цією війною, є приголомшливими – громади та родини відчуватимуть їхніх тяжкий вплив протягом багатьох років.
Цивільне населення, у тому числі вразливі групи, евакуацію яких було заблоковано, та шляхи, якими люди намагаються врятуватися, залишаються під обстрілами. Світ шокований величезними стражданнями та звірствами, завданими підрозділами збройних сил рф у таких містах, як Буча, Ірпінь і Маріуполь. Викликає занепокоєння примусове переселення на тимчасово контрольовану росією територію та в росію. Удар по залізничному вокзалу Краматорська був одним з багатьох жахливих прикладів ризиків і травматичних подій, з якими продовжує стикатися населення, шукаючи безпеки.
За три місяці вимушено залишили свої домівки понад 25% населення України. 4,5 мільйони українських дітей стали переселенцями. Швидкість і масштаби вимушеного переселення під час цієї кризи є безпрецедентними.
Гуманітарні працівники, зокрема представники українських громадських і місцевих організацій, виявляють величезну хоробрість, забезпечуючи базові потреби, такі як медичні послуги, прихисток, вода та їжа, тим, хто цього потребує, в усіх куточках країни. Такі гуманітарні працівники повинні мати можливість працювати безпечно, мати доступ до всіх груп населення, які потребують допомоги, та бути захищеними від небезпеки під час виконання своєї роботи.
Має бути дотримане міжнародне гуманітарне право із захисту цивільного населення від небезпеки і надана можливість швидкого, безпечного та безперешкодного гуманітарного доступу. Необхідно поважати статус медичних і гуманітарних працівників та цивільної інфраструктури.
Нагально необхідно мінімізувати страждання людей шляхом безпечного і постійного доступу до гуманітарної допомоги незалежно від того, де знаходяться ті, хто цього потребує. Цивільне населення та цивільні об’єкти слід відрізняти від військових цілей під час проведення операцій, дотримуючись системи гуманітарного сповіщення та сприяючи безпечній евакуації цивільного населення. Слід створити необхідні умови для того, щоб люди, які рятуються від війни, могли зробити це безпечно, та дозволити особисто вибирати місце переїзду. Має бути гарантована фізична безпека та охорона гуманітарним працівникам тоді, як вони намагаються дістатися до всіх, хто потребує допомоги.
Єдиний спосіб захистити мирне населення та звести до мінімуму страждання українського народу – це припинення росією цієї неправедної та жорстокої війни.
