Білий Дім
Вашингтон (округ Колумбія)
Капітолій США
20 січня 2021 року
11:52 за північноамериканським східним стандартним часом
Голова Верховного суду США Робертс, віцепрезидент Гарріс, спікер Пелосі, лідер Шумер, лідер Макконелл, віцепрезидент Пенс, шановні гості, мої співгромадяни-американці. Це день Америки! Це день демократії, день історії та надії, оновлення та згоди. Крізь горнило століть Америка знову пройшла випробування. І Америка відповіла на виклик.Сьогодні ми святкуємо перемогу не кандидата, а справи, справи демократії. Волевиявлення народу було почуто, і воля народу була почута.
Ми знову дізналися, що демократія дорогоцінна. Демократія тендітна. І в цей час, друзі мої, демократія перемогла! (Оплески.)
Тому зараз, на цьому священному місці, де всього кілька днів тому насильство намагалося розхитати саму основу Капітолію, ми зібралися разом, як одна нероздільна збережена Богом нація, щоб здійснити мирний перехід влади, так, як ми робили це понад два століття. Ми дивимося вперед на наш унікальний американський шлях, невтомний, сміливий, оптимістичний, і встановлюємо наші цілі, цілі нації, котрої – ми знаємо – ми можемо і повинні бути.
Я дякую своїм попередникам за те, що вони присутні тут сьогодні. Я дякую їм від щирого серця. (Оплески.) І я знаю (оплески) … І я знаю стійкість нашої Конституції та силу нашої нації, так само як це знає президент Картер, з яким я говорив вчора ввечері і який не може бути з нами тут сьогодні, але якому ми віддаємо данину поваги за його службу довжиною в життя.
Я щойно склав священну присягу, яку складали всі ці патріоти. Першим цю присягу склав Джордж Вашингтон. Але американська історія залежить не від когось одного з нас, не від деяких з нас, а від усіх нас, від нас – народу, який прагне до більш досконалого союзу. Це велика нація. Ми хороші люди. Ми пройшли через століття, крізь шторми і розбрати, мирний і воєнний час, але у нас попереду ще далекий шлях.
Ми підемо вперед швидко і наполегливо, тому що нам багато чого треба зробити цієї зими, сповненої небезпек і значних можливостей. Багато потрібно виправити, багато відновити, багато загоїти, багато побудувати та багато здобути. Небагато людей в історії нашої країни стикалися з такими труднощами та викликами, які поставив перед нами час.
Вірус, який буває раз на століття,безмовно вражає країну. За один рік він уже забрав стільки життів, скільки Америка втратила під час Другої світової війни. Втрачено мільйони робочих місць, закриті сотні тисяч підприємств, поклик до расової справедливості, якому щонайменше 400 років, рухає нами. Мрія про справедливість для всіх більше не буде відкладена на потім. (Оплески.)
Благання про виживання виходить від самої планети. Цей крик, що не може бути відчайдушнішим або більш ясним. А тепер ще й зростання політичного екстремізму, концепція переваги білих, внутрішній тероризм, яким ми повинні протистояти і які ми переможемо. (Оплески.)
Подолання цих викликів, відродження нашої душі та забезпечення безпечного майбутнього Америки вимагає більше, ніж слів. Для цього потрібно найбільш важко досяжніше у демократії – єдність. Єдність. В іншому січні, у 1863 році, в день нового року, Авраам Лінкольн підписав Прокламацію про звільнення рабів. Коли президент торкнувся пером паперу, він сказав (я цитую): “Якщо колись моє ім’я увійде в історію, це станеться завдяки цьому акту, який я підтримую всією душею”.
“Який я підтримую всією душею”. Сьогодні, в цей січневий день, я всією душею підтримую об’єднання Америки, об’єднання нашого народу, об’єднання нашої країни. (Оплески.)
Я прошу кожного американця приєднатися до мене у цій справі. Об’єднатися для боротьби з ворогами, які нам протистоять, зі злістю, образою і ненавистю, екстремізмом, беззаконням, насильством, захворюванням, безробіттям і безнадією. Разом ми здатні на великі справи, важливі справи.
Ми можемо виправити неправильне. Ми можемо дати людям хорошу роботу. Ми можемо навчати наших дітей в безпечних школах. Ми можемо подолати цей смертоносний вірус. Ми можемо винагородити за роботу і відновити середній клас і гарантувати охорону здоров’я для всіх. Ми можемо забезпечити расову справедливість і ми можемо знову зробити Америку провідною силою добра у світі.
Я знаю, що слова про єдність можуть для когось в ці дні здаватися порожніми фантазіями. Я знаю, що сили, які нас розділяють, мають глибоке коріння і що вони реальні. Але я також знаю, що вони не є чимось новим. Наша історія була постійною боротьбою між американським ідеалом про те, що всі ми створені рівними, і жорсткої потворною реальністю, коли нас розривали на частини расизм, нативізм, страх, демонізація.
Битва триває роки, перемога ніколи не гарантована. Через громадянську війну, Велику депресію, Другу світову війну, 9 вересня, через боротьбу, жертви й труднощі наші кращі ангели завжди перемагали. У кожен з цих моментів більшість з нас об’єднувалися, щоб вести всіх нас вперед, і ми можемо зробити це зараз.
Історія, віра і розум вказують на шлях – шлях єдності. Ми можемо дивитися один на одного не як противники, а як сусіди. Ми можемо ставитися один до одного гідно і з повагою. Ми можемо об’єднати зусилля, припинити кричати та знизити напругу. Бо без єдності немає світу, лише гіркота і лють. Немає ніякого прогресу, тільки виснажливе обурення.Немає нації, тільки стан хаосу.
Це наш історичний момент кризи й викликів, і шлях вперед передбачає єдність. Ми повинні зустріти цей момент як Сполучені Штати Америки. Якщо ми це зробимо, я гарантyю, що ми не програємо. Ми ніколи, ніколи, ніколи не зазнавали невдач в Америці, коли ми діяли спільно.
Отже, сьогодні, в цей час, в цьому місці, почнім все з чистого аркуша. Давайте знову будемо слухати один одного. Чути один одного. Бачити одне одного. Поважати один одного. Політика не повинна бути пекучим вогнем, який знищує все на своєму шляху. Кожна розбіжність не повинна перетворюватися на тотальну війну. І ми повинні відкинути культуру, в якій самі факти маніпулюються і навіть фабрикуються. (Оплески.)
Мої співвітчизники-американці,ми повинні діяти по-іншому. Америка здатна на більше, і я вірю, що Америка – набагато краща. Просто погляньте навколо. Тут ми стоїмо в тіні купола Капітолію, як уже згадувалося раніше, завершеного в розпал Громадянської війни, коли сам Союз буквально висів на волоску. Проте, ми вистояли. Ми перемогли.
Ми стоїмо і дивимося на величну [Національну] алею, де доктор Кінг говорив про свою мрію. Ми стоїмо там, де 108 років тому на черговий інавгурації тисячі протестуючих намагалися перешкодити хоробрим жінкам виступити за право голосу. І сьогодні ми відзначаємо присягу першої в історії Америки жінки, обраної на посаду віцепрезидента – Камали Гарріс.
Не кажіть мені, що нічого не можна змінити! (Оплески.)
Через Потомак від нас знаходиться Арлінгтонське кладовище, де герої, які віддали останню повну міру відданості, спочивають у вічному спокої. І ось ми стоїмо, всього через кілька днів після того, як бунтівна юрба вирішила, що вона може використовувати насильство, щоб змусити замовкнути волю людей, зупинити роботу нашої демократії, вигнати нас з цієї священної землі. Цього не сталося. Цього не станеться ніколи. Ні сьогодні. Ні завтра. Ніколи. Ніколи! (Бурхливі оплески.)
Звертаючись до всіх, хто підтримував нашу кампанію, я схиляю голову перед вашою вірою в нас. Всім тим, хто нас не підтримував, я хочу сказати наступне: “Прислухайтеся до мене в міру того, як ми рухаємося вперед. Випробуйте мене і моє серце”.
Якщо ви не погодитеся зі мною, нехай так і буде. Це демократія. Це Америка. Право на мирну незгоду. В межах кордонів нашої країни, можливо, це найбільша сила нації. Проте, вислухайте мене: “Розбіжності не повинні вести до роз’єднання”. І я присягаюся, що буду президентом для всіх американців, абсолютно для всіх. (Оплески.) І я обіцяю вам, що буду боротися за тих, хто не підтримав мене, в тій же мірі, як і за тих, хто підтримав. (Оплески.)
Багато століть тому святий Августин, святий моєї релігії, писав, що народ – це множина, що визначається загальними об’єктами його любові. Обумовлена загальними об’єктами любові. Які у нас загальні об’єкти, що ми, американці, любимо, які визначають нас як американців?
Думаю, ми знаємо. Це можливості, безпека, свобода, гідність, повага, честь і, так, істина. (Оплески.) Останні тижні й місяці показали нам болісний урок. Існує правда і брехня – брехня, яку кажуть заради влади та наживи.
І у кожного з нас є борг і відповідальність громадян, американців, і особливо лідерів, які взяли на себе зобов’язання дотримуватися Конституції й захищати нашу країну, відстоювати правду і боротися з брехнею. (Оплески.)
Послухайте – (оплески) – я розумію, що багато хто з моїх співвітчизників-американців дивляться в майбутнє з острахом і тривогою. Я розумію, що вони турбуються про свою роботу. Я розумію що, як і мого батька, їх ночами бентежать питання: чи зможу я зберегти своє здоров’я, чи зможу я платити за іпотекою. Вони думають про свої родини, про те, що буде далі. Чесно, я розумію.
Однак відповідь полягає не в тому, щоб закритися в собі, підтримувати конкурентні фракції, не довіряючи тим, хто не схожий на вас, або молиться не так, як ви, або отримує новини з інших джерел. Ми повинні покласти край цій негромадянській війні, в якій червоний колір протиставляється синьому, село виступає проти міста, консервативне є в опозиції до ліберального. Ми зможемо це зробити, якщо відкриємо свої душі замість того, щоб робити запеклими серця.
Якщо ми це зробимо, наша країна стане сильнішою, успішнішою, краще підготовленою до майбутнього. Між нами можуть існувати розбіжності. Дорогі співвітчизники, ми будемо мати потребу один в одному в ході подальшої роботи. Необхідно буде докласти всіх зусиль, щоб вистояти в цю темну зиму. Ми вступаємо в найважчий, найсмертоносніший період пандемії.
Ми повинні залишити осторонь політику і нарешті почати боротися з COVID-19 як єдина нація. Я вам це обіцяю. Як сказано в Біблії, всю ніч може тривати плач, але вранці приходить радість. Ми здолаємо це разом. Сьогодні увесь світ дивиться на нас. Ось моє послання тим, хто знаходиться за межами наших кордонів.
Америка пройшла випробування, завдяки чому ми стали сильнішими. Ми будемо відновлювати зв’язки з союзниками та відігравати важливу роль на світовій арені. Не заради того, щоб розв’язати проблеми минулого, а задля того, щоб подолати теперішні та майбутні виклики. (Оплески.)
І ми будемо діяти не тільки прикладом нашої сили, а й силою нашого прикладу. (Оплески.) Ми будемо сильним, надійним партнером заради миру, прогресу і безпеки.
Ви знаєте, ми через багато що пройшли в цій країні. Перше, що я хотів би зробити, ставши президентом, – це запросити вас приєднатися до мене під час цієї хвилини мовчання і молитви, згадавши 400 тисяч американців, яких ми втратили за останній рік у зв’язку з пандемією: матерів, тат, чоловіків, дружин, синів, дочок, друзів, сусідів і колег. Ми вшануємо їх пам’ять, ставши людьми та нацією, якими, як ми знаємо, можемо і маємо бути.
Прошу вас приєднатися до мене для молитви за тих, хто втратив своє життя, і тих, хто залишив нас, і за нашу країну.
[ХВИЛИНА МОВЧАННЯ]
Амінь.
Настав час нового випробування. Наша демократія, наша правда піддаються нападам. Лютує вірус, зростає несправедливість, гноблення у зв’язку зі системним расизмом, кліматична криза. Роль, яку США відіграють у світі. Кожне з цих випробувань є серйозним викликом. Але ми стикнулися з усіма ними одночасно. На нашу країну лягла найважча відповідальність в історії, і ми пройдемо це випробування.
Чи зуміємо ми спільно подолати труднощі? Настав час сміливих дій, оскільки перед нами стоїть безліч завдань. Це факт. Про нас з вами будуть судити на підставі того, як ми впораємося кризами нашої ери. Ми будемо на висоті. Чи зможемо ми впоратися з цим труднощами? Чи зможемо ми виконати свої зобовʼязання і передати нашим дітям новий, кращий світ? Я вважаю, що ми повинні це зробити. Я впевнений, що видотримуєтеся такої ж думки. Я вірю, що ми зможемо.
Коли ми цього досягнемо, ми впишемо новий великий розділ в історію США. Це буде американська історія – історія, яка буде схожа на одну з пісень, яка має для мене велике значення – «Американський гімн». І є один вірш, особливий для мене. І в ньому є такі рядки: «Вікові зусилля і молитви привели нас до цього дня. Якою буде наша спадщина? Що скажуть наші діти? Дайте знати моєму серцю, коли мої дні закінчаться. Америко, Америко, я віддав тобі все найкраще». Давайте ж докладемодо історії нашої великої країни наші власні зусилля і молитви.
Якщо ми зробимо це, то, коли наші дні підійдуть до кінця, наші діти та правнуки скажуть про нас: вони зробили все, що змогли, виконали свій обов’язок, зцілили скалічену землю. Мої співвітчизники, я закінчую тим же, чим почав свій виступ: священною клятвою перед Богом і перед вами. Даю вам слово, я завжди буду з вами чесним. Я буду захищати Конституцію. Я буду захищати демократію. Я буду захищати Америку.
Я буду робити все заради вас, думаючи не про владу, а про можливості, не про особисті образи, а про суспільне благо. Разом ми напишемо американську історію надії, а не страху. Єдності, а не роз’єднаності. Світла, а не темряви. Історію порядності, гідності, любові, відновлення, величі та добра.
Нехай ця історія послужить нам прикладом і джерелом натхнення. Нехай вона скаже майбутнім поколінням, що ми відгукнулися на заклик історії, що ми подолали виклик. Демократія і надія, правда і справедливість не зникли в наші дні; Америка забезпечила свободу на своїй території та в черговий раз стала орієнтиром для всього світу.
Це – наш обовʼязок перед нашими предками, одне перед одним та перед наступними поколіннями.
Таким чином ми цілеспрямовано і впевнено виконуємо завдання нашого часу, покладаючись на віру, наші переконання, відданість один одному і країні, яку ми любимо від щирого серця. Нехай Бог благословить Америку і нехай Бог захистить наші війська. Дякую, Америко!
КІНЕЦЬ
12:13 за північноамериканським східним стандартним часом
