Два основні питання, яким був присвячений наш ранок сьогодні – агресія Росії проти України і міжнародна боротьба проти ІДІЛ (Ісламська держава Іраку і Леванту).
Що стосується Росії і сепаратистів, яких вона підтримує в Україні, зрозуміло, що вони порушили майже всі зобов’язання, взяті ними у Мінську. Замість виведення російських військ зі східної України вони продовжують там діяти, навчають сепаратистів і допомагають координувати атаки. Замість того, щоб вивести своє озброєння, Росія направила туди ще більше танків, бронетранспортерів і важкої артилерії. За підтримки Росії сепаратисти захопили велику територію й обстрілювали цивільні об’єкти, зруйнували села і спонукали багатьох українців залишити свої домівки. Такі факти.
Але агресія Росії тільки зміцнила єдність Сполучених Штатів і Німеччини, наших союзників і партнерів по всьому світу. Я хочу подякувати Ангелу за її сильне керівництво і партнерство перед лицем такого виклику, з яким ми всі зітнулися. В минулі вихідні канцлер Меркель і віце-президент Байден зустрічалися з президентом України Порошенком у Мюнхені, і Ангела повідомила мене про результати її переговорів у Москві. Ми продовжуємо закликати до дипломатичного врегулювання цієї проблеми. Дипломатична робота триватиме цього тижня, і ми маємо абсолютний консенсус, що в умовах 21 століття ми не можемо бути бездіяльними і просто дозволити змінити кордони Європи під дулом пістолета.
Отже, сьогодні ми домовилися продовжувати реалізовувати нашу стратегію. Разом з нашими союзниками по НАТО ми нарощуватимемо нашу присутність в Центральній і Східній Європі, відповідно до нашого твердого зобов’язання щодо колективної оборони згідно зі Статтею 5. Ми продовжимо роботу з МВФ та іншими партнерами щодо надання Україні надзвичайно важливої фінансової підтримки в ході її економічних реформ та боротьби з корупцією. Ми обговорили питання найефективнішої допомоги Україні, щоб вона могла захистити себе, і ми домовилися, що санкції щодо Росії повинні в повному обсязі залишатися в силі до тих пір, поки Росія в повному обсязі не виконає свої зобов’язання.
Навіть під час пошуку дипломатичного вирішення ми сьогодні повторюємо – якщо Росія продовжуватиме свій нинішній курс, який руйнує російську економіку і завдає шкоди росіянам, а також має жахливий вплив на Україну, ізоляція Росії тільки посилюватиметься – як політична, так і економічна.
…
ПРЕЗИДЕНТ ОБАМА: Перше питання, Стів Мафсон, The Washington Post.
П: Дякую. Ви наголосили, що США і Європа повинні бути єдині в питанні санкцій і у вирішенні української проблеми, і в той же час Адміністрація обговорює надання летальної зброї Україні, що суперечить тому, що говорила канцлер у ці вихідні. Тож моє питання – це гра в доброго і поганого поліцейського, чи це реальне відображення різних позицій щодо цієї ситуації.
Простіше кажучи, якщо не буде досягнуто домовленості цього тижня, що буде далі? Більші санкції? Чому ми повинні очікувати, що ці санкції змусять президента Росії змінити свою точку зору якимось чином більше, ніж ті, що вже введені?
ПРЕЗИДЕНТ ОБАМА: Дозвольте почати з широкої перспективи. Ангела і я вже наголошували, що шанс врегулювати цей конфлікт військовим шляхом завжди був низьким. Вочевидь, Росія має надзвичайно потужні збройні сили. А враховуючи довжину кордону Росії з Україною, враховуючи минулі події у відносинах між Росією і Україною, очікувати, що якщо Росія рішуче налаштована, Україна зможе дати повноцінну відсіч російській армії не варто.
Але ми говорили, що разом міжнародна спільнота може збільшити ціну за порушення основного принципу суверенності та територіальної цілісності. І саме це ми зробили.
І Росія заплатила значну ціну за свої дії спочатку в Криму, а тепер і в східній Україні. Це ще не переконало пана Путіна відмовитися від продовження курсу, яким він йде, але значною мірою негативно вплинуло на російську економіку, і це буде продовжуватися.
Я сподіваюся, що за допомогою дипломатичних зусиль ця ціна вже стала настільки високою, що найкращим варіантом для пана Путіна буде дипломатичне вирішення. І я не робитиму прогнозів, чи ці зусилля будуть успішними, чи ні. Якщо вони будуть успішними, то певною мірою завдяки надзвичайному терпінню й зусиллям канцлера Меркель та її команди. Якщо ж вони не будуть успішними, ми продовжимо підвищувати ціну. І ми не уступимо. Що мене дуже надихає – це рівень єдності США та Європи, який ми змогли підтримати у цій ситуації.
Що ж, якщо справді дипломатія не дасть результатів, то я попросив мою команду розглянути усі варіанти – що ще ми можемо зробити, аби змінити розрахунки пана Путіна, і можливість [надання] летальної оборонної зброї є одним з цих варіантів. Але я ще не прийняв рішення. Я консультувався не тільки з Ангелою, але й матиму консультації з цього питання з іншими союзниками. Ми не спираємося на ідею, що Україна могла б перемогти російську армію, яка має конкретну мету. Швидше, ми хочемо подивитися, чи існують додаткові можливості з нашого боку допомогти Україні зміцнити її систему оборони у боротьбі проти агресії сепаратистів. Але я хочу підкреслити, що рішення ще не прийнято.
Ще одна велика проблема, яка нас непокоїть – це забезпечення функціонування української економіки і можливість для президента Порошенка і прем’єр-міністра Яценюка продовжувати розпочаті ними реформи. Я радий, що завдяки нашому співробітництву і нашим зусиллям ми починаємо бачити надходження фінансової допомоги і від МВФ, і від Європейського Союзу, і від інших, що можуть допомогти зміцнити українську економіку з метою дати країні можливість продовжувати реалізацію деяких реформ і заходів і боротьби з корупцією, які вже розпочато.
Одне з найважливіших, що ми можемо зробити для України, це допомогти їй стати успішною в економічному плані, тому що цих змін, цієї трансформації прагне народ в самій Україні. Якщо це буде невдалим, то великий проект незалежної України буде провалено. Тож ми робитимемо все від нас залежне, щоб сприяти цьому успіху.
Але немає жодних сумнівів у тому, що якщо дипломатія не виправдає очікувань на цьому тижні, Сполучені Штати і Європа продовжать тверду, єдину позицію. Це не зміниться. Можуть бути деякі сфери, в яких ми маємо тактичні розбіжності; може і не бути. Але загальний принцип, що ми повинні захищати не тільки Україну, але й принцип територіальної цілісності і суверенітету, – в цьому ми єдині.
…
П: Пане президенте, ви сказали, що ще не прийняли рішення, чи потрібно постачати зброю в Україну. Що для вас може бути червоною лінією? Що це за червона лінія, яку необхідно перетнути, аби ви вирішили щодо озброєння української армії? Як ви вважаєте – чи стримає [від подальший дій – прим. перекладача], така обіцянка [надати зброю – прим. перекладача]? Тому що канцлер заявила, що буде ще гірше. Що ще може зробити лауреат Нобелівської премії Обама, аби розрядити цей конфлікт?
…
ПРЕЗИДЕНТ ОБАМА: Стосовно надання летальної зброї Україні важливо зазначити, що ми допомагаємо українській армії в широкому сенсі. Це – в рамках давніх відносин між НАТО та Україною. Наша мета не полягає в тому, аби Україна була оснащена для ведення наступальних операцій, а в тому, щоб вона просто могла себе захистити. Президент Порошенко дуже чітко дав зрозуміти – він не зацікавлений в ескалації насильства, він зацікавлений в тому, щоб сусідня країна поважала кордони його країни.
Тож не буде якогось конкретного моменту, коли я кажу: так, тепер летальна оборонна зброя доречна. Ми постійно аналізуємо, що ми можемо зробити, аби переконати Росію відмовитися від подальшого посягання на територію України. І ми сподіваємося, що ми досягнемо цього дипломатичним шляхом.
Хочу підкреслити ще раз – не тільки американський народ, але й німецький народ не зацікавлені в поразці Росії. Ми не прагнемо бачити ізольовану, скуту, ослаблену Росію. Ми зацікавлені у сильній, багатій, життєздатній, впевнений Росії, яка може бути нашим партнером у вирішенні багатьох глобальних проблем. Саме так я і працював під час мого першого терміну перебування на посаді.
На жаль, Росія прийняла, на мій погляд, погане рішення – стратегічно погане для неї, погане для Європи, погане для світу. І перед лицем цієї агресії і цих поганих рішень ми не можемо просто намагатися відмовити їх від цього. Ми повинні продемонструвати їм, що світ єдиний у визначенні ціни за цю агресію. І ми будемо продовжувати це робити.
Що стосується АНБ (Агентства національної безпеки), скажу про це коротко. Немає сумнівів, що одкровення Сноудена завдали шкоди уявленням німців про уряд США і нашому співробітництву в галузі розвідки. Протягом останніх року-півтора я систематично працював над деякими з цих питань з метою створити більшу прозорість і відновити довіру не тільки у німців, але й у наших партнерів по всьому світу.
І ми вдалися до певних безпрецедентних заходів, наприклад, для забезпечення того, що наші спецслужби поводяться з негромадянами США відповідно до належної правової процедури та з дотриманням конфіденційності інформації – це я вніс до президентського указу, що досі не робили не тільки наші спецслужби, але, гадаю, і більшість спецслужб по всьому світу.
Ще будуть сфери, в яких нам потрібно працювати над цими питаннями. Ми повинні в себе працювати над деякими з них, тому що ці проблеми складні і важкі. Якщо ми намагаємося відстежувати мережу, що планує теракти в Нью-Йорку, чи Берліні, чи Парижі, а вони переважно спілкуються в кіберпросторі, і у нас є можливість зупинити такий напад, але це вимагає від нас бути здатними діяти в цьому кіберпросторі, як ми можемо бути впевнені, що ми здатні робити це, виконувати ці функції і в той же час дотримуватися наших основних принципів поважання приватного життя всіх наших людей?
І враховуючи історію Німеччини, я усвідомлюю, наскільки це питання делікатне. Я хочу спитати, чи усвідомлює народ Німеччини, що головною метою зусиль Сполучених Штатів завжди були спроби просунути громадянські свободи, що в нас є традиції дотримання передбачених законом процедур, які ми поважаємо, що ми були вашим послідовним партнером в останні 70 років, і, безумовно, в останні 25 років, у зміцненні цінностей, які ми поділяємо. Отже, я хотів би, щоб німецький народ надав нам кредит довіри, враховуючи нашу історію, на противагу… припускаючи, що ми ваші сильні послідовні партнери і що ми поділяємо спільні цінності.
І якщо ми маємо ці основні принципи, основоположну довіру, настають часи, коли виникають розбіжності, і обидві сторони можуть помилятися, і з’являються подразники, які бувають між друзями, але фундаментальна основа для відносин залишається.
…
П: …І питання до вас, пане президенте, іде великий тиск з боку представників вашого уряду, які наполягають, що необхідно надати зброю українцям. Наразі ви заявляєте, що хочете збільшити ціну, яку Путін має заплатити, а потім змусити його піти на поступки і, можливо, здатися. Ви сказали, що усі варіанти розглядають, тож, мабуть і надання зброї. Чому ви переконані, що ця зброя потрапить тільки до рук української армії, а згодом не до сепаратистів або нерегульованих формувань, які знаходяться на українському боці, яких Amnesty International та інші неурядові організації звинувачують у порушенні прав людини?
…
ПРЕЗИДЕНТ ОБАМА: Вважаю, що Ангела висловила основну правильну думку – ми ніколи не гарантуємо, що будь-який конкретний порядок дій спрацює. Як я вже раніше зазначив, до того, як рішення потрапляє мені на стіл, в дійсності, це складна проблема, без будь-яких простих відповідей. Інакше хтось інший може її вирішити, а я про це б і не дізнався.
Питання, яке ви підняли – чи можемо ми бути впевнені, що будь-яка летальна допомога, яку ми можемо надати Україні, використовуватиметься за призначенням, не призведе до надмірно агресивних дій, які українці не витримають, яку реакцію спричинить, не тільки з боку сепаратистів, але й з боку росіян… усі ці питання треба брати до уваги. Критерії, за якими я приймаю ці рішення – чи вони радше будуть ефективними, чи навпаки? І про це треба думати.
Але я знаю, що Сполучені Штати і Європа не залишалися байдужими. Ми зробили величезні зусилля, інвестували багато доларів, політичного капіталу, дипломатії, намагаючись вирішити цю ситуацію. Я думаю, що український народ може відчувати не сумніватися, що ми його підтримуємо. Такі люди, як віце-президент Байден і держсекретар Керрі, провели багато часу, обговорюючи це питання, як і Ангела та її команда з боку Німеччини. І тільки тому, що ми ще не отримали результат, який ми хочемо, це не означає, що цей тиск не впливає, з часом, позитивно.
Я гадаю, справедливо буде зауважити, що є ті, хто в Росії визнає, що це руйнівний шлях для російської економіки. Я думаю, пан Путін зважає на це. Але, зрозуміло, поки ситуація не буде повністю вирішена, ми будемо продовжувати застосовувати різні кроки, щоб побачити, чи можемо ми отримати кращий результат.
Я знаю, що ми не зможемо домогтися успіху, якщо не будемо підтримувати сильну трансатлантичну солідарність, яка була характерною рисою нашої національної безпеки протягом останніх 70 років. І я переконаний, що у мене є чудовий партнер в особі Ангели, який підтримує це.
Всім дуже дякую!
