Промова заступника Голови місії посольства США Джорджа Кента під час медійного марафону «Ґендерна рівність в Україні – на крок ближче»

22 березня 2017 року

Добрий день.

У мене питання до вас: краще намагатися говорити українською або ж виступити англійською?

Голоси з аудиторії: Українською!

Добре. Тоді трохи читати теж буду, тому що не можу говорити українською так само вільно, як англійською.

Я мушу вибачитися, тому що Сполучені Штати Америки зараз мають вперше в історії посла-жінку тут, в Україні, але на жаль вона має зустрічі з українськими урядовцями за участю нашого важливого урядовця з Держдепу, яка такою є жінкою-дипломатом і перебуває зараз тут в Києві. Тобто зараз Марі Йованович і Бриджіт Брінкс зараз зустрічаються з українськими посадовцями. І це є цікавий момент. Тому що, як сказала Джудіт, ситуація у Сполучених Штатах не ідеальна. Але для мене – а я працюю дипломатом 25 років – і моя група, яка стала дипломатами 25 років тому була першою в історії Держдепу, що мала більше жінок, ніж чоловіків. На той час ще ніколи не було жінки-держсекретаря. А під час моєї кар’єри, більш ніж половину її, моїм шефом, держсекретарем, були жінки. Дуже багато тепер є і жінок-послів. Я думаю що зрештою ми матимемо більш чемний Держдеп, коли матимемо більше Держсекретарів і послів-жінок, ніж чоловіків. Тобто протягом одного покоління вже відбулися дуже сильні зміни у нашій інституції. Але ще є певні проблеми в суспільстві.

Я готовий сказати, що для нас підтримка тут в Україні різних програми щодо гендерної рівності є дуже важлива. Наш USAID, який з сьогоднішніх партнерів, дуже тісно співпрацює з Радою, з Комітетом, з різних питань. Тому що ми вважаємо, що це дуже важлива проблема.

Два з чимось роки тому серед новообраних народних депутатів 12 відсотків були жінки. Це був найкращий результат. Але думаю, що для вас це не є досить. Так само і у нас в Конгресі найкращий досягнутий результат не є достатнім. Я знаю, що зараз у вас є такий закон – 30 відсотків усіх кандидатів повинні бути жінками. Першого разу тільки одна партія, Самопоміч, виконала цей обов’язок. Потім, два роки тому, під час місцевих виборів, майже 70 відсотків партійних списків мали 30 відсотків кандидатів-жінок. Тобто є деякі кроки і прогрес.

Я думаю, дуже важливо щоб суспільство це бачило і наші діти. Журналісти запитували, хто повинен мати обов’язки. Для мене основне – це питання батьків. Не тільки мама, але й тато повинен показати, що таке рівність, і це розпочинається вдома – з відносин між батьками. Потім це питання школи і того, що діти чують від інших студентів і своєї вчительки. Моя дружина вчителька, і я знаю, що це дуже актуальна справа і у нас, в США, і тут, в Україні.

Я закінчив Гарвардський університет 28-29 років тому. Тоді була студенткою також Шеріл Сендберг. Вона зараз дуже відома – вона є не тільки успішним менеджером, але також і написала досить відому книгу “Lean In.» Не знаю як це перекладено українською. Я думаю, що ми всі повинні підтримати цю концепцію і заохочувати українок до цього. Тому що це дійсно майбутнє вашої країни. Три року тому було відомо, що українські жінки відігравали ключові ролі майже в усіх діях і в організації. І це видно нам, як закордонним спостерігачам, і ми думаємо, що залишатимемось вашими партнерами. Але це вже залежить від всіх українців – не тільки жінок – а також від українських урядовців – щоб вони розуміли це питання в країні і як питання західної думки.

Дякую. І ми будемо вас підтримувати.