Що стосується України, скажу лише кілька речей. Ми рішуче підтримуємо Мінські домовленості, яких було досягнуто минулого вересня, а також плану щодо їх імплементації, узгодженого кілька місяців тому за участі Франції, Німеччини, Росії та України. Це і є чіткий шлях до врегулювання цієї кризи, до відновлення територіальної цілісності і суверенітету України, шлях до миру і стабільності для усіх громадян України і, якщо це відбудеться, шлях до закінчення санкцій, які стосуються Донбасу в східній Україні. Тож ми дуже сподіваємося, що план буде реалізовано, і це стане дорогою, яка вестиме вперед. На жаль, донині ми бачимо, що хоча загальний рівень насильства знизився, що позитивно, проте – і це трагічно – значне насильство досі залишається в окремих місцях, і це насильство переважно чинять сепаратисти і росіяни, які їх підтримують і насправді забезпечують командування й управління. Якщо подивитися на мапу України, зокрема, на Донбас, і подивитися на лінію, яка відділяла сепаратистів від українців у вересні, коли Мінських домовленостей було вперше досягнуто, видно, що абсолютно усі «гарячі точки» конфлікту знаходяться на захід від цієї лінії. Іншими словами, кожна «гаряча точка» цього конфлікту – результат дій сепаратистів, які намагаються розширити свою територію, яких підтримує і забезпечує Росія, а українці ведуть оборонні дії. Українці доклали великих зусиль для виконання своїх зобов’язань за Мінськими угодами; на жаль, цього не можна сказати про сепаратистів чи Росію.
Тож допоки ці домовленості не будуть фактично виконані, триватимуть і санкції, які серйозно впливають на Росію. Якщо ж і надалі будуть відбуватися агресивні дії, у тому числі у Маріуполі, я гадаю, можна очікувати посилення санкцій.
