Вшанування пам’яті 85-ї річниці Голодомору в Україні 1932-1933 років

Промова
Заступника Державного секретаря США у справах Європи та Євразії
Весса Мітчелла
Фонд «Спадщина»
Вашингтон, округ Колумбія
15 листопада 2018 року

Дякую, Майкле, що так гарно мене представили. Це дійсно велика честь бути тут і бачити стількох друзів, українських та американських друзів, та бути тут разом з Міністром закордонних справ Клімкіним, послом Чалим і сенатором Портманом. І я хочу подякувати Фонду «Спадщина» за те, що він проливає світло на подію в історії, яка, на мій погляд, не отримує достатньої уваги.

Як сказав Павло, ми сьогодні тут, щоб відзначити дуже похмуру подію, а саме 85-у річницю Голодомору. Сьогодні ми згадуємо мільйони невинних українців, яких жорстокий совєтський режим заморив голодом, коли задумав та запровадив катастрофічний штучний голод.

Голодомор був одним з найбільш варварських актів ХХ століття. І саме таким слід його визнавати. Це злочин проти людства, що був результатом цілеспрямованої політики, згідно з якою Йосиф Сталін захопив українську землю та зерно з чіткою політичною метою заморити голодом Україну як народ і як націю. Ця жорстока політика перетворила один з найродючіших регіонів світу, землі, що славилися своїм багатим чорноземом, в місце жаху та смерті.

Зусилля Москви заморити голодом народ України та Кубанський регіон, місце, де мешкали етнічні українці, було зроблено з чіткою політичною метою. Кати НКВД охоче виконували наказ Сталіна та його поплічників, які прагнули зломити волю українського народу, змусити підкоритися та знищити його ідентичність і національні прагнення.

У той час багато західних інтелектуалів, мотивованих своїм захопленням комунізмом та перекрученою ідеологією колективізму, ігнорували або замовчували ці події. Я думаю, про це важливо пам’ятати. Вражає, що через вісімдесят п’ять років Голодомор, як і багато інших злочинів комунізму, не отримав належної уваги на Заході. Ми ніколи не повинні забувати, що вони відбулися. І ми ніколи не повинні забувати, чому вони відбулися.

Сьогодні українці вмирають внаслідок керованої російським урядом політики, проти самої основи національного існування України. Москва намагається приховати цю постійну агресію, але її цілі очевидні. Росія прагне бачити Україну васальною державою, позбавленою суверенітету, зобов’язаною Москві та включеною до її сфери впливу. Вона хоче перешкодити українцям обирати своє майбутнє.

Задля досягнення цієї мети агресія Москви на сході України не вщухає. Понад 10 тисяч українців загинули внаслідок цього конфлікту, що створений, керований та підтримуваний Росією.

Росія продовжує жорстоку окупацію Криму. Ті, хто виступає проти цієї незаконної окупації або навіть просто виражає свою українську ідентичність чи вірність Україні, піддаються російськими окупаційними силами фізичному насильству та ув’язненню.

Окрім цієї прямої військової загрози, Москва прагне розколоти Україну зсередини, підриваючи демократичні інституції, які українці так ретельно створювали. Мета – скасувати прогрес, досягнутий з часів Революції Гідності. Соціальні мережі та кібер-війни можуть бути новими інструментами в російському наборі методів, але основний план виглядає досить совєтським: дезінформація, пропаганда та те, що КДБ називало “активними заходами”.

Згадуючи складне минуле України та обговорюючи поточні виклики, ми не повинні забувати про світле майбутнє, що в межах досяжності для України. Завтра Державний секретар Помпео та Міністр закордонних справ Клімкін перезапустять Американсько-українську комісію стратегічного партнерства. Делегації обох країн проведуть важливі переговори, що триватимуть цілий день, у рамках нашої спільної роботи просування України на її шляху до Заходу.

Наріжна мета наших зустрічей полягає в тому, щоб допомогти Україні реалізувати свій величезний потенціал та зайняти своє місце у сім’ї західних демократій. Як сказав мій друг Павло, наша мета – забезпечити успіх Проекту Україна.

Так само, як ми ніколи не повинні забувати про Голодомор, ми повинні шанувати тих, хто проливав кров та помер на Майдані і продовжує проливати кров і вмирати на сході країни. Ми стоїмо разом з українцями у їхній боротьбі за світле майбутнє, вільне від васальної залежності, вільне від корупції, з урядом, який підзвітний своєму народу.

Провідною зорею нашої української політики і надалі залишатиметься підтримка української національної держави. Її суверенітет, самовизначення та територіальна цілісність у міжнародно визнаних кордонах. Суверенна Україна, суверенна Грузія, суверенна Білорусь є нашим найнадійнішим оплотом проти російського неоімперіалізму.

Україна перебуває в центрі геополітичної боротьби за майбутнє Європи. Успіх України прозвучить в Європі від краю до краю. Я думаю, це проллє безжальне світло на проект Путіна з його авторитаризмом, клептократією та військовою агресією.

Агресія Росії проти України лише закріпила прагнення українців до майбутнього, вільного від імперського контролю та пострадянської корупції. Це посилило єдність українців та бажання стати на шлях до Заходу. Українці все більше вважають себе європейцями, і не лише з географічної точки зору. Тому Росія, я думаю, сама відштовхнула українців подалі від московської орбіти. Ця тенденція триватиме доти, доки Москва не бажатиме поважати право своїх сусідів обирати власну долю, дану Богом.

Отже, на 85-ту річницю Голодомору ми пам’ятаємо жах, якого зазнав український народ. Ми пам’ятаємо мільйони жертв – молодих, старих, незліченних невинних. Ми вшановуємо їхню пам’ять і знову запевняємо в тому, що ці жертви ніколи не будуть забуті. Ми також згадали про стійкість українського духу, хвалу якому справедливо виголосив Павло. Дух, який не можна було зруйнувати навіть під час того жахливого розділу історії.

Українці неодноразово демонстрували, що вони не здадуться та не полишать прокладання власного курсу.

Українці рішуче прагнуть до свободи та незалежності, протистоять авторитарному російському керівництву, яке досі захоплюється Сталіним.

Таким чином, ми з нетерпінням чекаємо на краще майбутнє, в якому Україна буде стабільною, заможною, демократичною та вільною. Пам’ятаючи про минуле, Сполучені Штати стоять разом із Україною та її народом у прагненні цього світлішого майбутнього.

Дякую.