Виступ Тимчасового повіреного у справах США в Україні Джорджа Кента на 12-му Міжнародному Українському енергетичному форумі

Конференц-центр “Парковий”, Київ
14 липня 2021 року

Доброго ранку.

Для мене почесно і приємно бути тут особисто, а не на екрані за допомогою Zoom з Вашингтона. Сполучені Штати хочуть, щоб Україна досягла успіху як заможна, успішна країна, захищена у своїх міжнародно визнаних кордонах. Ми віримо – і я впевнений, що більшість людей тут вірять – що і енергетика, і пов’язана з нею царина електроенергетики надзвичайно важливі для долі України. І те, і інше є наріжним каменем безпеки України та її економічного розвитку, оскільки Україна дедалі більше залишає спільне болісне минуле із Росією і за 30 років по здобуттю незалежності вибудовує міцні зв’язки з Європою задля успішного майбутнього. І ми, звичайно, чули, як прем’єр-міністр та міністр енергетики говорили про цю стратегічну переорієнтацію. Я підсилю деякі теми, котрі вони порушили, а також говоритиму про деякі інші додаткові речі.

США вважають, що енергетично безпечна Україна – це Україна, яка зможе захищати свій суверенітет і територіальну цілісність. Більше того, динамічний, прозорий, фінансово надійний і стійкий енергетичний сектор забезпечить кращу якість життя громадян України та сприятиме загальному підйому економіки. Ось чому США витратили понад 110 мільйонів доларів з 2014 року на зміцнення енергетичної безпеки України. І ми витратили набагато більше грошей, допомагаючи реформам і процвітанню енергетичного сектору та економіки України.

У декого іншого – інакше бачення. Росія, схоже, має намір використовувати енергію як інструмент примусу, і вона неодноразово здійснювала напади на електроенергетичну інфраструктуру України. Деякі в Україні продовжують переслідувати особисту вигоду за рахунок країни. А порядок денний інституційних реформ, який дозволить енергетичному сектору України досягти успіху а країні – процвітати, залишається неповним.

Думаю, тут усі знають, що корупція, монополії та маніпуляції дорого обходяться – і прем’єр-міністр на це посилався. Корупційні схеми, в тому числі в енергетичному секторі, збільшують витрати на ведення бізнесу для всіх. І хоча маніпуляції, чи то шляхом штучного ціноутворення, чи ручного управління чи недофінансування, можуть вигладати як спосіб тимчасово утримати низькі витрати на енергію або поліпшити баланси, середньостатистичні українці – і клієнти українських корпорацій – в кінцевому підсумку оплачують витрати через неякісні енергетичні послуги, занепад інфраструктури та економічну стагнація.

Але є хороші новини – і я думаю, що очевидно, ми тут зосереджені якраз на можливостях. Ми віримо, що Україна має досвід і потенціал для розвитку як в регіональній, так і в глобальній динаміці енергетики. Це справедливо для традиційних галузей, чудово розвинених в Україні, які тепер мають нові перспективи в майбутньому, таких як атомна енергетика, а також вірно для абсолютно нових секторів, таких як відновлювані джерела енергії, оскільки ми колективно стикаємось із викликом зміни клімату, а Зелений курс ЄС, ймовірно, перетворить як енергетичний, так і торговий ландшафт у всьому регіоні. У перехідному періоді є певні можливості і для інших основних компонентів енергетичного комплексу України, які будуть скорочуватися у майбутньому в рамках Зеленого курсу – як вугілля, так і газу – і я знаю, що інші будуть і про це, зокрема, говорити.

Щодо ядерної енергетики. У моєму серці для неї завжди буде особливе місце, бо мій батько, як і Дейл Перрі, був офіцером на американському підводному човні – вони пройшли школу атомної енергетики як морські офіцери. Уряд США та американські фірми були лідерами у пропонуванні Україні варіантів диверсифікації джерел палива, оптимізації ядерних енергоблоків, зберігання відходів та новітніх технологій. Думаю, за останні сім років багато говорили про диверсифікацію українських джерел газу від Росії. Ця диверсифікація від монополії Росії була настільки ж важливою для ядерного сектору, як і для газу. І насправді, можливо, варіантів тут навіть менше. І я думаю, як ми всі знаємо: наявність кількох постачальників сприяє конкуренції та обмежує можливості економічного примусу. Це простий урок з базового курсу економіки.

Сховище ядерних відходів в Чорнобильській зоні відчуження, побудоване американською компанією Holtec, вже схвалене і майже готове до експлуатації, то ж, сподіваємося, запрацює до 30-ї річниці незалежності України в серпні. Це заощадить Україні 200 мільйонів щороку на витратах з оплати відправки відпрацьованого палива назад до Росії. Було б чудово, якби його збудували десять років тому – це заощадило б Україні два мільярди доларів – але добре, що його відкриють наступного місяця.

Цікавою можливістю для України в майбутньому може стати запровадження так званих малих модульних реакторів або SMR. SMR представляють чисту енергію в США та інших країнах – Франція їх визначає як чисту енергію.  Їх можна швидко застосувати, використовуючи наявні в Україні ядерні знання та додатково зменшивши залежність України від російського пального і технологій. Це також може призвести до створення робочих місць і зробити Україну регіональним центром передового досвіду.

Що стосується електроенергії, про яку ми чули як від прем’єр-міністра, так і від міністра енергетики. Україна зробила дуже важливі перші кроки в рамках проекту інтеграції до європейської електричної мережі – Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії або ENTSO-E. І на наш погляд, для України критично важливо від’єднатись від російської мережі. Ми бачимо, що Росія перетворює енергію на зброю і атакувала електромережу України. Але справа полягає в тому, що перехід вимагає великих інвестицій, про які казав прем’єр-міністр. Частина цих інвестицій повинна йти на стабілізацію мережі. І це може бути інвестування в нові масштабні акумуляторні батареї, щоб збалансувати навантаження. І забезпечити, що під’єднання України та Молдови не дестабілізує європейську мережу. США твердо обстоювали ці позиції у розмовах з нашими європейськими партнерами – а європейські партнери ретельно захищають цілісність своєї системи – і це потребуватиме значних інвестицій. Прем’єр-міністр тут просив міжнародних партнерів бути частиною цього процесу – так от ми є частиною процесу: як шляхом нашої дипломатії з європейськими партнерами, так і за допомогою конкретних програм – ми пишаємося, що  підтримуємо ці зусилля і будемо продовжувати співпрацювати як з українськими, так і з європейськими  регуляторними і технічними, щоб забезпечити критично необхідний успіх. І я думаю, знову ж таки: по тому як минуло покоління з часу досягнення Україною політичної незалежності настав час приєднуватися до європейського майбутнього не лише в енергетиці загалом, але і в електроенергетиці.

Щодо зміни клімату, я думаю, ми всі чуємо – крім того, що зміна клімату є реальною – що вона фундаментально змінить енергетичний сектор протягом наступних років. Уряди та інвестори в Європі, Північній Америці та Азії все більше зосереджують зусилля на розробці чистих технологій. Те, що прем’єр-міністр сказав сьогодні, я вперше я почув  ще минулого тижня у Вільнюсі, на конференції з українських реформ: Україна має амбітну, але, на мою думку, досяжну мету – зменшити викиди парникових газів на 65 відсотків відносно рівня 1990 року. Формалізація цього зобов’язання дасть чіткий сигнал міжнародному співтовариству, а також ринкам, що Україна хоче стати ключовою частиною цієї еволюції. Думаю, що більшість людей тут усвідомлюють, що уряду України потрібно буде вирішити проблему непогашених боргів перед інвесторами у відновлювані джерела енергії та визначити основні фактори, що призвели до фінансово неспроможної ситуації із зеленим тарифом. Сполучені Штати та міжнародне співтовариство прагнуть сприяти вдосконаленню регуляторного середовища в Україні та її енергетичного набору у час, коли вона перебудовує свій енергетичний сектор на благо українського народу і майбутнього країни.

Ми вважаємо, що Україна має потенціал отримати вигоду від європейського курсу на чисті технології, включаючи зелений водень. Ми усвідомлюємо, що до того моменту ще мине від 5 до 10 років. Але вже зараз настає час знайти партнерів, які можуть допомогти вам переоснастити інфраструктуру, і тих, хто допоможе застосувати ваш досвід, який ви напрацювали за останні десятиліття. Як один з міжнародних партнерів – а ви після мене послухаєте і представника Європейського Союзу – ми хочемо, щоб Україна досягла успіху. І я думаю, що для реалізації цього потенціалу критичним буде інвестиційний клімат, включаючи вдосконалений судоустрій, який забезпечує рівні умови. Законопроекти, ухвалені вчора Верховною Радою, є критично важливим першим кроком. Впровадження справжньої реформи правосуддя триватиме роки, але це абсолютно критично необхідно для успіху України, для того, щоб громадяни України відчували, що справедливість існує, і щоб до компаній – незалежно від того, є вони міжнародними чи українськими – теж ставились справедливо.

Іншим ключовим фактором інвестиційного клімату буде корпоративне управління державними підприємствами. Навіть здійснені з найкращими намірами, кроки, що послаблюють корпоративне управління, лише підбадьорюють олігархів та завдають шкоди репутації України за кордоном. Система, заснована на правилах, стосується не особистостей, а процедурної та інституційної цілісності. І знову ж таки, український енергетичний сектор є надзвичайно важливим і у цьому аспекті.

На закінчення: якщо Україна прийме своє європейське призначення – не лише на словах, а й на ділі – а також боротиметься зі зміною клімату, уникатиме політичного втручання в енергетичний сектор, продовжуватиме реальні ринкові реформи, які надсилають чіткий сигнал зовнішнім партнерамб але також і  олігархам — що вже досить, то тоді Україна матиме хороші можливості для досягнення своїх енергетичних цілей і зміцнення енергетичної безпеки. Усі ми сьогодні тут можемо допомогти досягти цього. Ось чому США шляхом USAID мають тут п’ятирічний проект енергетичної безпеки на суму 85 мільйонів доларів на підтримку інтеграції у ринок ЄС та регуляторної реформи. Зараз я з нетерпінням чекаю на те, що скажуть решта промовців на цій сесії та що вони роблять для забезпечення успішності України.

Дякую.